Анастасія Нетребчук: «Складно зрозуміти, що таке сквош, поки не спробуєш»

squash_interview_netrebchuk_1

Під час святкування Дня фізичної культури і спорту України на НСК «Олімпійський», де можна було спробувати себе в різних спортивних дисциплінах, великою популярністю користувалася локація зі сквошем. Цей вид спорту в нашій державі останнім часом доволі динамічно розвивається, і враховуючи збільшення інтересу, ми поспілкувалися з президентом Федерації сквошу України Анастасією Нетребчук:

Чи очікували ви такого ажіотажу від відвідувачів свята?

— Для нас це був приємний сюрприз. На початку ми намагалися створити масовку своїми зусиллями, але потім зрозуміли, що велика кількість людей підходить до нашого майданчику і цікавиться сквошем. Це було досить неочікувано. Ми отримали надзвичайне задоволення, побачивши так багато зацікавлених людей. Було приємно, що те, на що ми розраховували, спрацювало. Був навіть випадок, що хлопчик, який прийшов о 10, не хотів уходити навіть о 16, коли ми вже почали розбирати корт. Мама чекала на нього під пекучим сонцем, а хлопчина змучив всіх трьох тренерів і навіть не думав зупинятися. Тоді я зрозуміла, що це – наш клієнт. Ось заради однієї такої людини, варто робити подібні заходи.

Як гадаєте, скільки людей пройшли вашу локацію на Дні фізкультури?

— Приблизно до двох тисяч осіб, бо відомо, що загалом на НСК «Олімпійський» прийшло десь вісім тисяч людей. Єдиним мінусом було те, що за раз лише одна людина могла бути на корті. Ми думали, як поставити хоча б двох-трьох гравців одночасно, але хвилювалися за їхню безпеку.

Що запитували люди? Чим цікавилися?

— Де пограти. Яким мячем грають. Чому саме такий мяч – чорний і маленький. Чому така ракетка. Що необхідно для того, аби грати. Як швидко можна навчитися грати. Де є клуби. Стандартні питання, які повязані з будь-яким видом спорту.

Чи вдалося зацікавити дітей?

— Ми роздали поліграфічні буклети і будемо зараз стежити за фідбеком. Наразі складно сказати, який буде результат. Через те, що ми не очікували зацікавленості від такої кількості людей, тепер не можемо зробити статистику. Якби розраховували на подібний ажіотаж, можливо, провели б розіграш мяча чи футболки. А так, думали, що будуть лише наші, тому готувалися до показових виступів. Наступного разу зробимо лотерею, щоб налагодити зворотній звязок, мати базу даних. Наприклад, мали б прізвища людей, то могли б у фейсбуці позначити їх на фото. Бо після цієї події, невідомо, скільки з тих двох тисяч повернуться до нас.

Які плануєте провести наступні масові заходи?

— Ми вже спілкувалися з людиною, яка створювала для нас корт на День фізкультури. До речі, передісторія цього корту така: він був створений 5 років тому, але весь цей час не використовувався. Фото встановленого корту мені надіслали о четвертій ранку і я була в захваті, бо побачила класну імітацію справжнього корту тільки у зменшеному розмірі. Після цього ми домовилися з творцемsquash_interview_netrebchuk_2 корту, що він підготує для нас кошторис, і тоді ми, могли б поставити такий корт, наприклад, у школах. Ми проведемо переговори зі школами з цього питання. Звяжемося з нашими регіонами, які, можливо, зможуть домовитися з місцевою владою на встановлення корту. Але спершу це питання буде розглянуте на зібранні повноправних членів, яке відбудеться вже найближчим часом. Саме там буде вирішено, чи будемо ми вкладати гроші в такий варіант популяризації сквошу.

А як зараз відбувається розвиток сквошу в Україні? Дуже важко?

— Ні, зараз більше-менш нормально. Зявилися люди, які допомагають нашому руху, зокрема у Федерації. Наразі ми маємо певне керівництво, яке вкладає гроші. Нарешті за весь час існування Федерації сквошу України в нас налагодилася система сплати членських внесків. Якщо людина хоче брати участь в міжнародних змаганнях, отримувати якісь пільги від Федерації, візову підтримку чи займатися розвитком сквошу офіційно – вона повинна бути членом нашої організації. Звичайні гравці платять за спрощеною системою. Але є люди, які приймають рішення. Повноправні члени сплачують більші внески, натомість отримують можливість вирішувати, на що витрачатиметься бюджет, на чому робитиметься акцент. Наразі ці люди зібралися і вже другий рік поспіль активно просувають сквош. Поки ми не будуємо майданчиків. Найбільше уваги зараз приділяємо дитячому сквошу, бо тут у нас повний провал. Наші збірники дуже втомлені. Наприклад, капітану національної команди – 37 років, а він досі бігає на чемпіонатах Європи з 19-річними. І заміни досі жодної нема. Зараз ми розробляємо систему, як підтягнути те, що в нас є, не втрати, що маємо, створивши Академію сквошу, куди приходять діти.

З інших видів спорту забираєте дітей?

— Зараз розмірковую над тим, що в бадмінтоні, тенісі – дисциплінах більш-менш схожих зі сквошем – конкуренція наразі вища, ніж у нас. Якщо в когось щось не склалося там, ми їх приймемо до нас. Так буде швидше. Ми не маємо інших варіантів.

Подальші плани Федерації?

— Федерація, розпочавши своє існування в 2004 році, через певні обставини втратила 5-7 років, і лише зараз відновила на повну свою роботу. Першочергово, ми намагаємося налагодити внутрішні процеси, щоб до нас почали приходити люди, які хочуть займатися розвитком сквошу. Наша мета – нікому не заважати, лише допомагати. Якщо є клуби, які прагнуть розвиватися, ми не хочемо ставати конкурентами. Також зараз намагаємося підняти регіони. Аби підвищити рівень тренерів, розробили програму їхнього навчання. Для суддів, як і для тренерів, 5-7 разів на рік проводимо семінари. Потрохи почали контактувати з медіа. В наших планах через рік мати пятсот членів Федерації, а через два – хоча б тисячу. Це щоб ми могли існувати і бачити, що людям це не байдуже.

Раніше ви згадали про розвиток регіонів. Де розвиток відбувається найшвидше?squash_interview_netrebchuk_3

— Дуже активно зростають Одеса, Дніпро і Львів. Так вийшло, що сквош у цих містах вже був. Проте, наприклад, в Одесі дуже давно існує сквош-клуб, але в останні роки жодних змагань він не проводив. Ми прийшли до них і запропонували свою допомогу в підготовці та проведенні турніру. І вони пішли нам назустріч. Окрім допомоги в організації, ми створили змагальний календар. За проведення турнірів організатори сплачують внесок, а з нашої сторони вони отримують кваліфікованих суддів і тренерів. Зараз ми прописали велику програму по дитячому спорту: що має робити дитина у певному віці – перелік вправ, інвентарю, клубів. Потрібно вчити дитячих тренерів. Для цього ми відправляємо людину, яка про все це розповідає і навчає.

Чи знають про сквош звичайні люди в регіонах? 

— Багато що для них залишається невідомим. Про сквош відомо тим, хто крутиться навколо. Аби залучити більше людей, ми зрозуміли, що одним з найкращих варіантів буде представлення сквошу в рамках святкування Дня фізичної культури і спорту України. Як би добре не працювали тренери чи не будувалися майданчики, людей потрібно витягати з мас.

Чи відомо, наскільки збільшилася популярність сквошу за останні 10 років?

— Інтерес до нашого виду зростає в гіперпрогресії. Це навіть можна побачити по кортах: у 2004 році в України їх було два, а зараз – понад 50. Про те і це не показник. Польща почала розвивати сквош одночасно з нами, і на цей момент у них є клуб, в якому є 34 корти. І це лише один клуб. І популярність сквошу така, що в цьому ж клубі з настанням холодів всі корти зайняті. Ось це успіх. Якщо в Польщі у сквош грають 250 тисяч осіб, то в Україні – 5-7 тисяч чоловік будуть за щастя. У нас мінус полягає в тому, що спочатку це був елітний вид спорту, який довгий час був закритим, і лише достатньо нещодавно клуби почали відкривати двері усім охочим, а не тільки обраним. Але через це, сквош сприймається як частина фітнесу. Щоб зробити крок вперед, необхідно побудувати окремий сквош-клуб хоча б з пятьма-сімома кортами. У Львові є окремий сквош-клуб, однак в ньому тільки два корти, цього замало. Тому наразі триває пошук інвесторів, яким би це було цікаво. На жаль, поки вартість цього проекту в умовах нашої кризи чимала.

На щось розраховуєте від держави?

— Ні. Якраз на днях мали зустріч з одним депутатом стосовно внесення змін до спортивного законодавства. Ми були приємно вражені тим, що вони справді хочуть щось змінити. Не можу сказати, що в них вийде, проте в рамках існуючого законодавства нашому виду спорту немає на чому розвиватися. Наприклад, ми не маємо офіційних тренерів, бо відсутня кафедра сквошу. Окрім того, за законом федерація не може створити ДЮСШ. Але якщо будуть внесені зміни до законопроекту, ДЮСШ перейдуть у рамки клубів, що спрощує життя. Тоді Федерація зможе видавати ліцензії тренерам, суддям, відстежуватиме коректну роботу зі створенням кортів.

А як подібне відбувається у світі? Чи сприяє держава?

— Дивлячись в яких країнах. Наприклад, у Польщі є якась лояльність від держави. Можливо, вони не дають гроші на певні проекти, проте допомагають в інший спосіб, на кшталт, зниження ставки податку. Справжній бум сквошу наразі спостерігається в Америці, де працює спеціальна програма, яка розрахована на дітей з неблагополучних районів. Або в багатьох країнах світу вищі навчальні заклади пропонують спортсменам пільги у навчанні чи повну стипендію.

Хто в нашій державі є топовим спортсменом українського сквошу?

squash_interview_netrebchuk_4 Протягом останніх 8-10 років нашими топами є Костянтин Рибальченко, Руслан Сорочинський, Валерій Федорук, Денис Подворний. 3-4 роки тому до них приєднався юніор Дмитро Погребняк. Саме ця п’ятірка представляє Україну на чемпіонатах Європи. В цьому році ми фінішували в «золотій» середині за підсумками командного чемпіонату. Ми продовжуємо триматися в другому дивізіоні (перший дивізіон – це топ-8 команд, третій – країни, в яких сквош тільки-но розвивається). Ми достатньо сильна збірна, однак відсутня заміна. Є велика різниця у віці. Найближчий юніор, який може увійти до команди – 16-річний хлопець. А це суттєва різниця у рівні гри.

Серед дівчат ми пишаємося двома топовими юніорками – Аліна Бушма і Надія Усенко, перші два номери Європи до 17 років. Загалом стандартний цикл юніорського календаря – до 19 років. Потім спортсмени потрапляють до професійного сквош-рейтингу – PSA, отримуючи право виступати в турнірах міжнародного календаря. У нас в цьому році відбулося багато турнірів PSA, приїжджали іноземці, а ще ми даємо рости по рейтингу нашим спортсменам на місцях. Наприклад, за весь 2016-й рік у нас буде три 5000-ника (це турніри з призовим фондом 5 тис. доларів). Ще один плюс – у цьому році ми плануємо вперше провести чемпіонат України зі сквошу серед юніорів. Це буде окремий турнір, на якому будуть заявлені всі категорії, в яких виступатимуть хлопці і дівчата.

Скажіть, сквош, напевно, весь час порівнюють з тенісом?

— Намагаються, хоча наша схожість закінчується на тому, що в обох видах задіяні ракетки, мячі і на корті двоє гравців. Різницю складно пояснити людині зі сторони, доки вона не спробує. Взагалі, все залежить від країни. Там, де сквош розвинутий, пояснювати, що це таке, не потрібно.

Які країни є лідерами сквошу?

— Довгий час це була Європа – Англія, Німеччина, Франція, Нідерланди. Високі позиції колись займав Пакістан. А в останні три-чотири роки світ сквошу розриває Єпигет. Якщо взяти топ-10 світу у чоловіків, то серед них – шість єгиптян. Схожа ситуація з першою десяткою у жінок, де половина – представниці Єгипту. І ніхто не може пояснити, як так вийшло.

Прес-служба Спортивного комітету України

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *