altПеред стартом нового сезону в українському футзалі відбулися радикальні зміни: із сезону 2011-2012 років чемпіонат найвищого дивізіону проходить під егідою Екстра-ліги. Створення цієї Ліги –  написання концепції, плану розвитку і нормативно-правової основи організації, за ініціативи низки клубів, довірили Степану Мельничуку, екс-раднику заступника Міністра у справах сім’ї молоді і спорту –  людині, яка має певний досвід з організації подібних структур. Саме Степан Мельничук в ексклюзивному інтерв’ю «Спорткому» розповів про сьогодення та перспективи Екстра-ліги.
«Клуби є повноправними власниками у рівних частинах цієї структури»
- Коли з’явилася ідея створення Екстра-ліги? І коли вона набула уже конкретних рис?
- Питання створення Екстра-ліги обговорювалося уже досить давно. Важко навіть сказати, коли ця ідея виникла вперше – можливо, років 5-7, а, може, і 10 тому це питання вже піднімалося. Ми знаємо, що сама по собі ідея не є новою. Наприклад, у нас в Україні першопрохідцем у цьому плані був футбол – Професійна футбольна ліга, яка потім реорганізувалася у Прем’єр-лігу та Професійну футбольну лігу. Якщо взяти міжнародний досвід, це й американські професійні ліги і футбольні, футзальні, баскетбольні ліги в Європі. Тобто ми не є тут винахідниками велосипеду. Я гадаю, що ця організація могла бути створеною ще 10 років тому. 
Більш-менш конкретних рис це питання набуло у 2008-му році. Навіть проходили відповідні збори, наради, де питання обговорювалося. Але, на жаль, не вдалося тоді (через різні причини) вийти на цей формат, коли було б зрозуміло, що зворотного шляху вже немає.
Що стосується самої філософії створення нашої організації, то тут є кілька аспектів. Перший, і, на мою думку, найбільш важливий – що клуби є повноправними власниками у рівних частинах цієї структури. Якщо говорити мовою бізнесу, то кожен з них має свою долю, частку у цій організації. Другий момент: вони самі можуть впливати на стратегічні питання розвитку футзалу і в разі потреби розробляти, пропонувати певні програми за окремими напрямками і, відповідно, шукати шляхи їх фінансування. Ще одне – це об’єднання спонсорських можливостей у один-єдиний пакет, пул, щоб залучити додаткові шляхи фінансування. У першу чергу для того, аби вийти в інформаційну площину, організувати трансляції, а в перспективі – щоб клуби могли заробляти певні гроші на цьому. Якщо знову повернутися до історії ПФЛ та Прем’єр-ліги футболу, то за п’ятнадцятирічну історію минулого сезону у Прем’єр-лізі вперше не взяли внесків з клубів, повністю профінансувавши суддівство і трансляції. А це, повірте, немаленька сума грошей… Ми розуміємо, що це футбол, як кажуть, спорт номер 1, але і видатки ж там значно більші. Ще раз скажу – створення такої організації у футзалі напрошувалося вже досить давно. 
Є багато амбіційних ідей щодо розвитку організації, багато думок, деякі з них уже почали реалізовувати. Зараз треба усім набратися терпіння, закочувати рукава та системно і наполегливо працювати.
- Можна сказати, що головна ідея – спільно легше продати свій продукт, аніж поодинці?
- Один з пріоритетів – так. Адже навіть дуже цікаві програми розвитку виду спорту без фінансового забезпечення не вирішити. 
Зараз вартість цієї організації досить мала. Але з часом, коли вдасться залучити спонсорів, партнерів, з кожним роком вартість її буде зростати. Якщо сьогодні ми коштуємо, грубо кажучи, 100 гривень, то через 10-15 років організація може коштувати вже 100 мільйонів гривень.
«Ми вже маємо можливість запропонувати чіткі спонсорські пакети»
alt- А як сьогодні – чи існує у нас в країні інтерес до футзалу?
- Однозначно можна сказати, що інтерес існує. Більше того, це один із наймасовіших видів спорту. Я думаю, можливо і наймасовіший – тому що немає області, району, чи міста, де б не грали у футзал. Інша справа, що не усі грають чітко за правилами футзалу, але кількість команд надзвичайно велика. Вона вимірюється тисячами команд, які грають у різних лігах, чемпіонатах, а також регіональних, районних змаганнях тощо. 
Треба згадати і про досягнення національної збірної України, яка була на вершині на початку століття, були значні успіхи на найбільших міжнародних турнірах (двічі, у 2001-му і 2003-му, ми були віце-чемпіонами Європи, посідали четверте місце у світі) – це також значно підвищувало інтерес до футзалу. Також високим показником є постійний виступ в елітному раунді Кубка УЄФА українських клубних команд.
Зараз першочергове завдання – повернутися в інформаційну площину, а повернутися в інформаційну площину можна тільки із залученням додаткових ресурсів. Сьогодні, на жаль, в Екстра-лізі ми маємо лише 7 клубів. Це, так би мовити, «останні з могікан». Коли 3 роки тому, вперше збиралися з приводу створення професійної ліги, то було 16 команд у чемпіонаті України. З цього сезону, коли справа дійшла уже до створення, то мали починати 8 команд, але «Титан-Зоря» із Покровського, Дніпропетровської області відмовилася – вони побачили, що покищо не готові. Причини відмови, думаю, у першу чергу пов’язані, із спортивним, інфраструктурним аспектом. Тому зараз перед нами стоїть першочергове завдання показати перспективу цього проекту і створити такі умови, щоб за 2-3 роки цифра у 16 команд відновилася. Особисто я вірю, що клуби з історично футзальних регіонів країни, а це і Запоріжжя, і Дніпропетровськ, і особливо Київ та Донецьк, та й не тільки, з’являться у Екстра-лізі.
Також хочу сказати декілька слів про інфраструктуру. Зараз це одне з найболючіших, найскладніших питань із точки зору вирішення. Знайти партнера чи спонсора під телевізійні трансляції – теоретично можна зробити досить швидко. Це питання кількох мільйонів гривень на сезон (у залежності від кількості матчів). А от збудувати нові спортивні зали, комплекси дуже непросто. Комплекси, звідки можна було б робити зовсім іншу картинку, куди було би приємно приходити цілими сім’ями, з дітьми, і не просто подивитися спортивний захід, а посидіти у кафе, пограти в якісь ігри, провести навіть цілий день, разом насолодившись футзалом. Є у нас також певні думки, яким чином можна пробувати це вирішувати. Та ми фактично працюємо лише два місяці – з 1-го вересня запрацював офіс. Тому зараз дуже багато невирішених питань, починаючи від самоорганізації, штату працівників, закінчуючи тим, про що ми вже говорили – телебачення, спонсори. Ми зараз активно ведемо у цьому напрямку роботу, пробуємо достукатися до потенційних інвесторів, показати те, що ми готові запропонувати. На даному етапі ми вже не просто собі просимо – допоможіть нам, мовляв, це соціальний напрямок, здоровий спосіб життя (хоча це також має значення). Ми наразі вже маємо можливість запропонувати чіткі спонсорські пакети – за порівняно невеликі кошти компанії можуть отримати зовсім непогані варіанти по рекламі.
«Наше перше завдання – допомагати клубам в роботі зі спонсорами і ЗМІ»
alt- Тут своєрідне замкнуте коло: будуть спонсори – будуть трансляції; а спонсори прийдуть тільки тоді, коли будуть трансляції…
- Так… Але хтось обов’язково має це коло розірвати. Можуть розірвати клуби, які побачать чіткі перспективи і зможуть профінансувати ті ж трансляції. Але у сьогоднішніх реаліях це дуже складно зробити, адже мова йде про немалі гроші. І так – честь і хвала клубам, що вони розуміють наші нинішні вимоги. Президенти постійно стараються особисто брати участь у засіданнях Екстра-ліги, і треба відати їм належне, що вони завжди налаштовані на конструктив. Наприклад, зараз ми ввели до регламенту пункт про обов’язкову інтернет-трансляцію, після кожної гри нагороджуємо кращих гравців. Згодом будемо говорити і про інші вимоги. Та добре, що є розуміння: обраний напрямок – правильний, цікавий. Так, він непростий, тим більше, що ми потрапили у реалії, коли маємо за спиною одну кризу, багато хто говорить, і не тільки в Україні, про другу хвилю кризи, яка буде ще сильнішою. Зрозуміло, що за таких умов питання спорту, соціальні напрямки урізаються в першу чергу. Я хотів би, щоб не було завищених очікувань, а вони є, хто би що не говорив – мовляв, нічого не було, а раз створилася організація, усе має з’явитися одразу. Це тривалий процес. Повторюся – футбольні організації у нас лише на п’ятнадцятий рік змогли забезпечити і себе, свою діяльність, і трансляції, і суддівство за рахунок спонсорів.
Ми розмовляли з клубами і домовилися, що перший рік роботи повинен піти на самоорганізацію, за можливістю, на активізацію у площині інформаційного забезпечення, а також на створення чіткого плану, програми, як ми будемо жити найближчі 5 - 10 років – ми повинні чітко бачити, як і що має поетапно відбуватися. Я вважаю, якщо вдасться забезпечити усі ці складові, це буде вже дуже добре. Крім того, ми прагнемо – і це, в принципі, є нашим прямим завданням – допомагати клубам в аспектах структурної побудови, інфраструктури, роботи зі спонсорами, роботи зі ЗМІ. Також це і допомога в роботі з тренерським корпусом – підвищення кваліфікації наставників Екстра-ліги. Не прямо, але через комітет арбітрів, допомагати підвищити якість суддівства, інспектування. Сьогодні усі учасники процесу свідомі того, що потрібно збиратися і обговорювати ці моменти, тому що коли приїздить на наради 2-3 клуби (так було раніше), то зрушити з місця хоч якісь питання неможливо.
«У світі немає успішної федерації, у якої не було б спонсорів»
- Як проходить співпраця Екстра-ліги із Федерацією футболу та Асоціацією міні-футболу України?
- Перш за все, хочу сказати, що Екстра-ліга прагне працювати, здійснювати свою роботу у рамках єдиної піраміди ФІФА – УЄФА – Федерація футболу України – Асоціація міні-футболу України. Тобто наша діяльність має відбуватися чітко в межах футбольного законодавства, нами повинні чітко виконуватися нормативно-правові і регламентні норми вищих інстанцій. У цьому випадку мова про ФФУ, яка є національною федерацією, що визнана міжнародними організаціями. 
Спочатку були певні нюанси. Були дуже непрості переговори щодо проведення чемпіонату під егідою Екстра-ліги. Нас постійно запевняли в АМФУ, що «ви не встигнете, давайте ми це перенесемо». Але було розуміння, що переносити вже немає куди. Нехай на початку нам буде важко, нехай одразу ми не все зробимо ідеально, але ми будемо вже цей процес відпрацьовувати за усіма складовими.
Ми буквально за три місяці (а це надзвичайно швидко, якщо брати досвід створення подібних структур) досягли компромісу і почали роботу. Знаєте, є вислів: «Компроміс – це коли сторони закінчують переговори і жодна з них повністю не задоволена результатом». Приблизно таким чином вийшло і в нас. Ми за багатьма пунктами маємо свою позицію, яку намагаємося обґрунтовувати. Але розуміємо, що й АМФУ зараз перебуває у непростій ситуації, коли якимось чином частина фінансування від неї відходить. Та слава і хвала клубам, які погодилася цього року підтримати заходи Асоціації (а це чимала сума, відсотків 35-40 від їхнього загального внеску). Та ще раз хочу звернути увагу на те, що ми живемо у ринкових умовах і нині немає у світі жодної успішної федерації, в якої не було би спонсорів. Ніколи членських внесків, стартових, заявкових чи ще якихось внесків не вистачить, щоб ефективно здійснювати свою роботу. Якщо не буде партнерів, спонсорів, то у сьогоднішньому світі спортивна громадська організація приречена. Про ставлення держави ми усі прекрасно знаємо, на жаль, мало що змінюється стратегічно на краще. Чуємо тільки лозунги, «месседжі», що ми хочемо, робимо, але реально усе виглядає плачевно. «Порятунок утопаючих – справа рук самих утопаючих» у даному випадку.
І мушу сказати, що зараз ми з ФФУ та АМФУ знаходимо порозуміння. Так є різні погляди на деякі речі, але стратегічно напрямок один – розвиток. Для нас важливо перейняти досвід роботи який має Федерація футболу України, паралельно роблячи свій внесок у розвиток та поляризацію українського футзалу.
«Нас побачили, нас почули, ми починаємо співпрацю із ФФУ»
alt- Як клуби можуть вступити до Екстра-ліги?
- Тут усе дуже просто. Двері Екстра-ліги відриті. Кількість клубів, які можуть виступати у найвищому дивізіоні чемпіонату може бути доволі значна. Мене уже запитували: «Скільки клубів Ви б воліли бачити у складі Екстра-ліги максимально?». І я відповів, що не бачу проблеми, якщо через 5-7 років у нас буде 30 клубів. З точки зору організації змагань, це цілком реально. А кількість населення України, кількість територіальних центрів, невисокі у порівнянні з іншими ігровими видами спорту видатки можуть дозволити такій кількості команд брати участь у чемпіонаті Екстра-ліги. Що стосується юридичних питань, то тут також немає проблем – якщо клуби будуть виконувати наші вимоги. А першочергово ми говоримо про якісь невеликі, але обов’язкові речі, що стосуються, наприклад, тих же інтернет-трансляцій. Будемо говорити про трансляції на обласних чи районних каналах, про те, що повинна бути мінімальна структура клубу, люди, які відповідатимуть за певні напрямки. Будемо говорити про обов’язкову співпрацю і підтримку дитячо-юнацьких шкіл тощо. Тобто мова наразі не йде про якісь внески, які б могли забезпечити роботу секретаріату Екстра-ліги. Звичайно, у цьому плані треба рости, але ми розуміємо, що коли потрібно затягнути паски, то потрібно усім це зробити. Зараз у секретаріаті підібрався хороший колектив, який готовий вирішувати достатньо амбіційні завдання.
Щодо клубів, кадрового поповнення Екстра-ліги, то є багато команд, які грають у різноманітних лігах і готові у майбутньому приєднатися до нас. Дуже сподіваємось що відновлять своє існування клуби, які ще недавно творили історію українського футзалу. Навіть зараз, перед стартом сезону, 10 клубів розглядали варіант вступу до Екстра-ліги, але деякі з них вирішили пройти шлях до вищого дивізіону поступово. Зараз уже завершилося перше із чотирьох кіл чемпіонату, всі дивляться, бачать, що відбувається. Бачать, що усі клуби, які входять до складу організації, є повноправними власниками з однаковим правом голосу, можуть ухвалювати стратегічні питання. А Екстра-ліга має усі юридичні підстави відстоювати інтереси клубів. І в багатьох моментах це вдається. Нас побачили, нас почули, ми починаємо вже співпрацю із Федерацією футболу України, яка має багато цікавих розробок, напрацювань, різноманітних програм, в яких ми би хотіли брати безпосередню участь як повноцінні члени футбольного життя країни.
- Є на майданчиках чи на формі команд логотипи Екстра-ліги?
- Ми розробили логотип, зробили банери і нашивки на форму, які передали командам і нині всюди є така презентація Екстра-ліги. Але це маленькі етапні процеси на тлі масштабних завдань, як те ж питання залучення спонсорів. Великою нашою проблемою, про яку я говорив на початку, є те, що подібна організація не створилася 10 років тому. Не можу сказати, що це втрачені роки, але точно – не здобуті. Доводилося чути, що зі створенням Екстра-ліги кількість команд різко скоротилася до семи. Але ж треба розуміти – клуби знімалися зі змагань раніше. З різних причин – і через брак фінансів, і через проблеми внутрішньої філософії організації, під чиєю егідою проходили змагання. Можна у різні сторони кидати каміння, та я однозначно цього робити не буду. І самі клуби були ініціаторами створення Екстра-ліги. До мене звернулися кілька клубів – чи міг би я розписати концепцію створення і розвитку такої організації. Я розписав, показав, потім ми поспілкувалися з усіма клубами. Нічого особливо нового, думаю, я не сказав, просто усе зібрав, структурував, звів до єдиної системи, розписав усі етапи, як усе повинно відбуватися крок за кроком. Тепер залишається тільки працювати. Але ще раз повторюся: потрібно запастися терпінням. Тому що створення Екстра-ліги – це лише інструмент для виготовлення продукту. Продукту в широкому розумінні цього слова. Це і спортивна складова, й інформаційна складова, й інфраструктурна тощо. Кілька років піде на удосконалення цього інструменту.
«З латині Екстра – особливий, найкращий»
alt- Створення належної інфраструктури, спортивних залів і майданчиків – це питання, яке мають вирішувати клуби чи держава?
- Питання спортивних споруд – це робота спортивних організацій, клубів з однієї сторони і держави з іншої. Для того, щоб спортивні клуби могли ефективно працювати, в тому числі і у питанні інфраструктури, для них повинні бути створені відповідні умови. А якщо ми сьогодні не маємо абсолютно ніяких пільг, якоїсь чіткої позиції держави у цьому питанні, то самотужки упоратися із ситуацією надзвичайно складно. Ми вже мільйони разів чули, що в тому чи іншому місті з’явилися інвестори, які хочуть будувати, а в результаті практично нічого не маємо. Я знаю тільки один спортивний комплекс, побудований останнім часом. Це сучасний спортивний комплекс у місті Южному, який був побудований Припортовим заводом. Все інше – хіба косметичний ремонт. Ось завдяки Євро-2012 у нас з’являться спортивні новобудови. Але неправильно, коли для того, щоб побудувати спортивні комплекси, нам потрібно отримати право проводити Євро. Логіка повинна бути в іншому: держава має забезпечити такі умови, щоб спортивні клуби могли ставати фінансово сильними, інфраструктурно сильними. Я розумію, що сьогодні будувати спортивні споруди не рентабельно, вони не приносять прибутків, далеко не завжди навіть самоокуповуються. Але, з іншого боку, є приклади прекрасних спортивно-торгово-розважальних комплексів. Скажімо, «Термінал» у Броварах, де є льодова арена. Замість арени може бути зал для ігор з м’ячем на 3, 5 чи навіть 8 тисяч місць. Я бачу майбутнє за подібними центрами, де б цілою родиною можна було провести день, де були б і спортивні майданчики, і фітнес-центри, і кінотеатри, і торгові центри. Тим більше, що за останніми даними, Україна забезпечена подібними торговими центрами (я не беру зараз до уваги спорт) лише на 20 відсотків. Тут маємо величезну нішу, тим більше у майбутньому ті ж торгові центри могли б ставати партнерами спортивних клубів. Ми ж знаємо, що у великих компаніях, які розраховують на перспективу, завжди є поняття соціальної відповідальності. Це б також давало додаткову можливість для ефективної іміджевої  реклами, а людям – можливість задовольнити свої інтереси. Плюс – це дуже хороша можливість виховання здорового, активного покоління. 
- Чи є міжнародний досвід створення і роботи подібних до Екстра-ліги організацій, які опікуються саме футзалом?
- Ми не першопрохідці у цьому. Наприклад, такі ліги працюють в Іспанії, Бразилії, де, на мою думку, зараз найвищий рівень футзалу у світі. Але вони не одразу вийшли на провідні ролі. Тому і на нас чекає ще дуже багато роботи, якихось спірних моментів, які ми повинні будемо вирішити спільно. Наша сила в єдності – треба бути готовим у певний момент спільні інтереси поставити вище за свої власні.
- Чому назвали організацію саме «Екстра-лігою»?
- Було декілька варіантів, але з точки зору брендингу, щоб не пересікатися з Прем’єр-лігою чи Суперлігою баскетбольною, зупинилися на цьому. Щоб коли говорили «Екстра-ліга», люди розуміли – мова не про футбол чи баскетбол, а саме про футзал. А з латині Екстра – особливий, найкращий, до чого і будемо прагнути.
{social}

 

Developed in conjunction with Joomla extensions.