Поганий той солдат, який не хоче стати генералом, безперспективний той спортсмен, який не прагне стати чемпіоном. Чемпіонство – це вершина, на шляху до якої спортсмени мають зробити багато маленьких кроків. І коли мети досягнуто – на чемпіона та його тренера чекає пошана, слава, державні премії. І, як приємний додаток, спортивний розряд чи звання. Спортивний комітет України і ТСН.Проспорт розповідають, як отримати ці звання і що вони дають на практиці.

Порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам і тренерам спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, визнаних в Україні, визначається «Положенням про єдину спортивну класифікацію України», затвердженим Міністерством молоді та спорту України.

Починаючи з юнацького віку, спортсмени рухаються «степ-бай-степ». Спершу розряди: третій, другий, перший юнацькі; третій, другий, перший дорослі; кандидат у майстри спорту. Після цього – спортивні звання: майстер спорту України, майстер спорту України міжнародного класу (гросмейстер України – для шахів і шашок) і заслужений майстер спорту України.

 

Розряди і звання присвоюються відповідно до результатів, досягнутих спортсменами на змаганнях відповідного рівня, або виконаних ними встановлених нормативів. Детально про те, яких результатів потрібно досягти на змаганнях, щоб отримати розряди та звання, розписано тут:

Для представників олімпійських видів спорту умови отримання спортивних звань дещо м’якші, якщо порівнювати з тими, хто виступає у видах спорту, які не входять до програми Олімпіад.

Для порівняння можна взяти схожі і дотичні види спорту, в яких атлети піднімають штангу, – «олімпійську» важку атлетику і «неолімпійський» пауерліфтинг (силове триборство). Щоб отримати звання майстра спорту міжнародного класу, важкоатлетам потрібно посісти 4-8 місце на Олімпійських іграх, 4-6 – на чемпіонаті світу, 1-3 – на чемпіонаті Європи. А от пауерліфтерам таких показників недостатньо: на чемпіонаті Європи потрібно посісти місце не нижче другого, на чемпіонаті світу – увійти до четвірки найкращих, а на Всесвітніх іграх (змаганнях найвищого рангу в неоілмпійських видах спорту) – стати 4-м або 5-м.

Найвище спортивне звання – Заслужений майстер спорту України – присвоюється спортсменам вищої категорії-громадянам України та спортсменам-іноземцям, особам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, за умови виконання ними вимог, викладених у додатках до «Положення про єдину спортивну класифікацію України». Якщо коротко, то необхідно посісти найвищі місця на найбільших міжнародних змаганнях.

Спортивне звання «Заслужений тренер України» присвоюється тренерам-громадянам України та тренерам-іноземцям, особам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, за підготовку спортсменів вищої категорії.

Спортивні звання присвоюються наказом Мінмолодьспорту України. Для отримання звання необхідно надати низку матеріалів і документів, перелік яких викладено в «Положенні».

Також чітко визначено, в яких випадках спортсмен або тренер можуть бути позбавлені спортивного звання: у разі виявлення недостовірної інформації в документах, які подавалися для присвоєння спортивного звання, або у разі довічної спортивної дискваліфікації. Питання щодо позбавлення спортивного звання розглядається спеціальною Комісією, а рішення оформляється відповідним наказом Міністерства молоді та спорту України.

Наявність спортивного звання, окрім права на посвідчення і значок, дозволяє отримувати надбавки до заробітної плати: заслужений тренер та заслужений майстер спорту – 20 відсотків посадового окладу, майстер спорту міжнародного  класу – 15 відсотків, майстер спорту – 10 відсотків посадового окладу.

Але є одна умова – ваша діяльність за профілем має збігатися з наявним почесним або спортивним званням. Тобто якщо МСМК працює в IT-сфері, йому така надбавка не передбачена. Але якщо він – головний спеціаліст Спортивного комітету України та при цьому ще й Заслужений майстер спорту, то до своєї заробітної плати отримає додатково 756 гривень 80 копійок (посадовий оклад головного спеціаліста СКУ – 3784 грн).

Відзначимо також, що система спортивних розрядів і звань, окрім України, діє лише в інших країнах колишнього СРСР. В Західній Європі і США успіхи спортсменів відзначають за іншою шкалою. Приміром, деякі західноєвропейські країни оцінюють спортсмена за рівнем змагань, на яких він виступає: районні, регіональні, національні, міжнародні (проте сама процедура присвоєння звань – відсутня). У США рівень спортсмена визначається приналежністю до ліги чи до команди певного статусу – команда коледжу, університету, штату, національна.

Втім, поки процес декомунізації не добрався до спорту і спортивних звань, кожен український малюк, який вперше виходить у ринг чи на татамі, поміст чи бігову доріжку, мріє стати чемпіоном і Заслуженим майстром спорту. А про те, що «заслужений майстер спорту Кріштіану Роналду – звучить кумедно», він навіть і не думає.

Повну інфографіку можна завантажити тут.

Прес-служба Спортивного комітету України

Developed in conjunction with Joomla extensions.