Особливості вейкбордингу

Слово «вейкбординг» складається з двох англійських слів: «вейк» — хвиля, яка утворюється за катером під час ходу, і «борд» — дошка.
Вейкбординг (wakeboarding) — водний вид спорту, який представляє собою поїздку на спеціальній дошці (вейкбордs) за водно-моторним судном. Зародився на початку 90-х. Вейкбординг чимось нагадує поєднання лижного спорту і серфінгу. Принаймні, багато прийомів серфінгу вейкбордист повинен засвоїти, але є і свої характерні особливості.
Судно-буксирувальник тягне за собою вейкера, але використовує не еластичний канат, як у водних лижах, а мотузку, що не тягнеться. Швидкості у вейкбордінгу теж значно менші. Катер рухається зі швидкістю 25-35 км/год. Прийнято вважати, що для справжнього вейкбордингу потрібен спеціальний буксирувальник, але підійде моторний човен і навіть скутер (водний мотоцикл).
Новачки-вейкери використовують більш короткі мотузки, близько 15 метрів і не найвищі швидкості. Люди більш досвідчені варіюють швидкість і намагаються сформувати власний стиль катання. Вейкер їде боком, на вейкборді присутні своєрідні кріплення для кожної ноги. До днища вейкборду прикріплений спеціальний плавець, що забезпечує велику стійкість.
Дошки зазвичай бувають від 120 до 150 сантиметрів у довжину (залежно від ваги спортсмена) і 45 см завширшки. Якщо дивитися з боку, вейкборд має увігнуту форму (конкейв).
Як і в інших екстремальних видах спорту, велике значення під час катання мають трюки та стрибки. Чим вище вейкер відірветься від поверхні води, чим більш ефектними будуть його рухи, тим він кращий, тим він «крутіший».
wakeboarding-behind-boatСлово «вейкбординг» складається з двох англійських слів: «вейк» — хвиля, яка утворюється за катером під час ходу, і «борд» — дошка.
Вейкбординг (wakeboarding) — водний вид спорту, який представляє собою поїздку на спеціальній дошці (вейкборді) за водно-моторним судном. Зародився на початку 90-х. Вейкбординг чимось нагадує поєднання лижного спорту і серфінгу. Принаймні, багато прийомів серфінгу вейкбордист повинен засвоїти, але є і свої характерні особливості.
Судно-буксирувальник тягне за собою вейкера, але використовує не еластичний канат, як у водних лижах, а мотузку, що не тягнеться. Швидкості у вейкбордінгу теж значно менші. Катер рухається зі швидкістю 25-35 км/год. Прийнято вважати, що для справжнього вейкбордингу потрібен спеціальний буксирувальник, але підійде моторний човен і навіть скутер (водний мотоцикл).
Новачки-вейкери використовують більш короткі мотузки, близько 15 метрів і не найвищі швидкості. Люди більш досвідчені варіюють швидкість і намагаються сформувати власний стиль катання. Вейкер їде боком, на вейкборді присутні своєрідні кріплення для кожної ноги. До днища вейкборду прикріплений спеціальний плавець, що забезпечує велику стійкість.
Дошки зазвичай бувають від 120 до 150 сантиметрів у довжину (залежно від ваги спортсмена) і 45 см завширшки. Якщо дивитися з боку, вейкборд має увігнуту форму (конкейв).
Як і в інших екстремальних видах спорту, велике значення під час катання мають трюки та стрибки. Чим вище вейкер відірветься від поверхні води, чим більш ефектними будуть його рухи, тим він кращий, тим він «крутіший».

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *