Хокей з шайбою чи з м’ячем? На ковзанах чи на роликах? Класичний варіант цієї гри знайомий багатьом. Проте на сьогодні популярність роликів не можна оскаржити. І головною перевагою ковзанів на колесах є незалежність від погоди чи спеціально облаштованих майданчиків. Виходить, що грати в хокей на роликах можна на будь-якій рівній поверхні протягом цілого року. Саме цей аргумент дозволив інлайн-скейтер хокею, або інакше кажучи хокею на роликах з м’ячем, вийти з тіні свого «старшого брата».
На наших теренах роликовий хокей розвивається під егідою Української федерації роликового спорту (УФРС). У світі популяризацією хокею на роликах з м’ячем від 1988 року займається Міжнародна Федерація інлайн-скейтер хокею (International Inline Skater Hockey Federation).
Наприкінці лютого Україна як член IISHF головувала на Загальних зборах у Києві, де зібралися представники дев’яти країн-членів світової організації на чолі з її президентом Еріком Соммаром. Організатором події від імені УФРС виступив технічний комітет з інлайн-скейтер хокею під головуванням його очільника Андре Поддубни. Саме на плечі Андре та його команди покладений тягар – переконати маленьких і дорослих українців займатися хокеєм на роликах з м’ячем.
– Андре, Україна не так давно стала членом IISHF, і незважаючи на таке «коротке знайомство», їй довірили провести Загальні збори. Чому Міжнародна федерація наважилася на такий крок?
– Так, Україна приєдналася до Міжнародної федерації інлайн-скейтер хокею в лютому 2016 року на зустрічі членів IISHF в Хорватії. За моєї ініціативи ми розпочали в Україні структурованіше розвивати хокей на роликах з м’ячем, тобто інлайн-скейтер хокей. Коли я поділився своїм баченням розвитку інлайн-скейтер хокею в Україні з представниками Міжнародної федерації, а ми вже на той час вирішили провести перший Чемпіонат України серед чоловіків, їм сподобалася наша активність, яку вони відзначили тим, що запропонували нам провести Загальні збори в 2017 році. Для IISHF є звичним досить швидко посвятити нових членів, долучивши їх до прийняття Загальних зборів. Це, в першу чергу, робиться для того, щоб упевнитися, що слова не розбігаються зі справами, Приїхавши до нас, вони побачили, що ми налаштовані серйозно.
– За плечима Міжнародної федерації інлайн-скейтер хокею вже майже 30 років існування, але її членами є лише 11 країн, включно з нами. У чому причина цього?
– Річ у тім, що Міжнародна федерація дуже довго спрямовувала зусилля на розробку відмінного продукту. А через те, що цей спорт не є олімпійським, він досить повільно розвивався. Зосередивши свою роботу на розробці якісного продукту, IISHF небагато уваги приділила всьому поза цим – це стосується стратегії розвитку, залучення спонсорів тощо. Раніше до Міжнародної федерації входили Пакістан, Канада. Виходить спроби розвиватися були, однак за моєю оцінкою, буду тут критичним, Міжнародній федерації не вистачало стратегічної концепції, тобто заради чого й куди рости.
Можна навіть сказати, що Швейцарії, Німеччині, Англії, Австрії й Данії добре грати лише між собою, вони мають дуже добрий змагальний рівень всередині своїх країн. Це, наприклад, як у футболі, коли мюнхенська «Баварія» зустрічається з мадридським «Реалом» – це видовищна гра, а коли той самий «Реал» зустрічається, для прикладу, з українським «Дніпром», більшість людей очікує гру в одні ворота. Тому наразі перед Міжнародною федерацією стоїть вибір – грати один з одним чи допомагати зростати іншим.
На Загальних зборах в Києві ми піднімали питання стосовно невеликої кількості членів. І Міжнародна федерація зрозуміла, що наразі треба дещо відвернути увагу від самого продукту, який вже дуже гарний, а більше зосередитися на залученні нових країн, як-то сприяти появі нових клубів і команд, забезпечити достатню кількість та якісну підготовку суддів та тренерів. Раніше нічого подібного не було. Насправді, це дуже велике досягнення зборів у Києві. Однією з пріоритетних цілей Міжнародної федерації є потрапляння до структури SportAccord, а там є вимога – не менше 40 держав-членів з трьох континентів. Після цього перед нами відкривається можливість потрапити на Всесвітні ігри, де наразі представлений хокей на роликах від Всесвітньої федерації роликового спорту.
Вже у квітні в Австрії Міжнародна федерація інлайн-скейтер хокею проведе наступну зустріч між своїми членами, де, очікую, будуть представлені стратегічні рішення, які дозволять за певний період (поки не можу сказати, скільки це займе років) збільшити наше представництво. Сподіваюся, що витратимо на це не більше 5-7 років. Аби вже за 10 років наші спортсмени могли брати участь не лише в тих змаганнях, які проходять під егідою нашої Міжнародної федерації, але й в найбільших мультиспортивних та студентських змаганнях.
– Андре, розкажіть, будь ласка, детальніше про хокей на роликах: які в нього переваги над традиційним хокеєм?
– Інлайн-скейтер хокей – це хокей на роликах з м’ячем, в який грають цілий рік.
Тут трохи відступлю. Хокей на роликах є в Міжнародної федерації хокею (IIHF), в який грають два місяці влітку, під час зимового міжсезоння. Зрозуміло, що цільова аудиторія такого роликового хокею – гравці в хокей на ковзанах. Є хокей на роликах і під дахом Всесвітньої федерації роликового спорту (FIRS), яка була створена близько ста років тому для розвитку хокею на роликах-квадах (в них парне розташування коліс) з м’ячем. Різниця з хокеєм, в який грають льодовики – це м’яч та можливість грати продовж усього року. Згодом з’явилися ролики з колесами, розташованими в одну лінію, що виплинуло на популярність хокею на квадах. Почала зростати популярність хокею на роликах з шайбою. Аби не втрати «старих» членів та збільшити кількість нових, у Всесвітній федерації роликового спорту вирішили займатися розвитком хокею на роликах з шайбою. Тим самим їхньою цільовою аудиторією та спортсменами були ті ж самі льодовики. І знову ми прийшли до того, що сезон хокею на роликах триває тільки два місяці, бо останні 10 місяців ці спортсмени грають в хокей на льоду.
В Україні ми зупинили свій вибір на інлайн-скейтер хокею, тому що, по-перше, не хотіли розвивати спорт, в якому змагальний сезон триває два місяці. Ми обрали роликовий хокей, сезон в якому може тривати до 10 місяців. До того ж, якщо говорити відверто, в Україні хокей на льоду страждає, то ж я не бажав зробити всі проблеми хокею на льоду своїми. Ми були націлені будувати щось самостійне та окреме.
Окрім того, ми мали оцінити економічну складову, коли обирали інлайн-скейтер хокей. У цього виду спорту відсутня проблема, як у роликового хокею в IIHF чи FIRS – вимоги до полів як у хокеї на ковзанах, бо обидві ці організації націлені на льодовиків. У Києві – чотири льодові арени. Шкіл у столиці – щонайменше 600. А інлайн-скейтер хокей грається в школах. Що призводить до того, що хокей на роликах з м’ячем можна грати навіть у невеличких містах. Правила дозволяють грати де завгодно, що дуже сприяє розвитку. Тому рано чи пізно ми потрапимо до шкіл та інших освітніх закладів – це стратегічна задача в Україні. Ми повинні бути недорогим видом спорту і якомога доступнішим, тим видом, яким можна займатися цілий рік і будь-де. Як ми побачили, в Україні за цим варіантом більше шансів для розвитку, в порівнянні з хокеєм на ковзанах.
І третім аргументом – дуже цінним – є міжнародні змагання. В минулому році відбулося дев’ять офіційних європейських турнірів з інлайн-скейтер хокею. Це чемпіонати Європи серед чоловіків та юніорів до 19 років, а також сім Ліг чемпіонів для різних вікових груп і жінок. В інших федераціях, які мають хокей на роликах, нічого подібного нема. А оскільки українські спортсмени хочуть мати перспективу, то зрозумілим ставав вибір – Міжнародна федерація інлайн-скейтер хокею. Вигравай свій національний чемпіонат, і отримуєш можливість на наступний рік потрапити на міжнародні змагання. Це мотивація для наших клубів.
– Давайте поговоримо про національні змагання. Минулого року відбувся перший чемпіонат України з інлайн-скейтер хокею серед чоловічих команд. Які були зроблені висновки за підсумками дебютного розіграшу? Чи очікуються якісь зміни в цьому році?
– Другий сезон завжди важчий за перший. Перше коло більше почесне, друге – вже робоче. Зрозуміло, що на даному етапі інлайн-скейтер хокей в Україні розвивається на любительському рівні. Але ми намагаємося закладати таку основу, щоб він став стійкішим. Тобто змушуємо команди ставати клубами для участі в чемпіонаті України. У цьому році ми орієнтуємо їхню увагу на веденні клубних сторінок на Facebook. Має відбуватися робота з громадськістю, в такий спосіб можна привернути увагу потенційних спонсорів. Через це ми на два тижні подовжили термін подачі заявок для участі в першості країни. Можливо, в цьому році буде шість команд, а не сім. Проте я впевнений, що цей рік буде важким, а ось наступний – легшим.
З кожним днем ми покращуємо й адаптуємо правила, працюємо над залученням спонсорів на місцях. Ми повинні щось запропонувати спонсорам у відповідь на їхню допомогу. Треба привертати увагу у містах. На це все потрібен час, тому що це не бізнес-проект. Я очікую, що вже впродовж цього року в Україні з’являться нові клуби й команди, які братимуть участь в чемпіонаті України в наступному році.
Сподіваюся, що в цьому році ми зможемо провести дитячі змагання, чого не було минулого року. Адже наша головна ціль – діти. Нам не хотілося вчитися на них, тому перевіряли що і як працює на дорослих. В планах на цей сезон – декілька дитячих турнірів на вихідних. Це робитиметься для того, щоб діти почали нас сприймати. А вже наступного року запустимо регулярний дитячий чемпіонат. Стимулом буде не лише перемога на національному рівні, але й участь в Лізі чемпіонів дитячих команд в 2019 році. Ось щоб поїхати на Лігу чемпіонів, потрібні гроші. Аби це не були батьківські кошти, до того часу потрібно навчитися залучати приватну та донорську допомогу. Це все займає час.
Окрім того, необхідна сучасна база даних, розробка якої теж потребує тривалого періоду. Тут не той випадок, коли міжнародна федерація прийшла в Україну з готовим продуктом і знайшла людину, яка всім займатиметься. У нас навпаки ініціатива виходила від нас. Міжнародна федерація нам допомагає, але це тривалий процес. Розумію, що в Україні ми пішли складнішим шляхом, але він більш перспективний, аніж двомісячний сезон під крилом Всесвітньої федерації роликового спорту. Також усвідомлюю, що в Україні потрібно вміти з малого робити багато. І якщо хтось це і вміє, то саме українці.
– Андре, скажіть, чи планується в найближчий перспективі зробити інлайн-скейтер хокей в Україні окремим видом спорту і розвиватися не в складі Української федерації роликового спорту?
– Поки я займатимуся розвитком інлайн-скейтер хокею в Україні, ми не будемо виходити з лав Української федерації роликового спорту. Це питання поставало ще до того, як я приєднався до УФРС. Щоб досягати успіхів, вважаю, варто об’єднати зусилля. Тобто чим більше спортсменів об’єднані під однією федерацією, тим легше спілкуватися зі спонсорами, Міністерством. У свою чергу, спортсменам та клубам не потрібно бути членами різних федерацій. Тому наразі ми навіть не розмірковуємо над варіантом виходити з федерації. Вважаю, це правильним рішенням, хоча часом буває й важко.
Для мене на першому місці – спортсмен. Я хочу залучити до інлайн-скейтер хокею якомога більше гравців. Прагну до створення великої кількості клубів. Проте, вважаю, клуби не повинні пропонувати лише одну дисципліну, а мають представляти декілька видів.
За моїми спостереженнями, людям в Україні складно робити щось спільне, краще окреме і своє. Я це називаю – бути королем у селі, ніж віце-президентом у великому місті. У мене нема амбіцій бути президентом. Мої амбіції в тому, щоб інлайн-скейтер хокей за п’ять років успішно розвивався в Україні, щоб за цей час у нас з’явилося більше полів, аніж у хокею на льоду. Зрозуміло, що більше часу займе залучення такої ж кількості гравців, як в традиційному хокеї, але це не страшно. Головне, щоб хокей на роликах з м’ячем в Україні був самостійним видом спорту, який впевнено стоїть на власних ногах.
Додатково Андре повідомив, що на Загальних зборах у Києві було озвучено, що Українська федерація роликового спорту разом з технічним комітетом з інлайн-скейтер хокею збирається прийняти в Україні в 2019 році Чемпіонат Європи серед спортсменів до 19 років (U-19), а у 2020 році готується до континентальної першості серед чоловіків.
Олександра Кузнєцова, прес-служба Спортивного комітету України