Після вторгнення російських окупаційних військ життя українців розділилося на до і після. Звичні справи відійшли на другий план. Головною метою українців стала перемога над загарбником. Кожен робить це по-своєму. Хтось захищає рідну землю зі зброєю в руках, а хтось приєднався до волонтерського руху та допомагає в тилу. Про українську армію і волонтерів уже складають легенди. Перші вправно знищують ворога, а другі знаходять по всьому світу все, що допоможе прискорити таку бажану перемогу.
Місто Новий Розділ, що на Львівщині, стало не тільки прихистком для тих, хто через війну був змушений покинути свої власні домівки, а і великим гуманітарним хабом який працює на благо України.
Новороздільський волонтерський штаб був створений за ініціативою міської ради, і згодом на заклик зібралися громадські організації і просто небайдужі люди, серед яких був спортивний клуб «Скіф».
Зараз очолює штаб громадський діяч, керівник флорбольного клубу «Скіф» Олег Павлишин. З ним ми і поговорили.
Початок волонтерської дільності
«З перших днів війни було зрозуміло, що оскільки ми знаходимося на Заході нашої країни, то до нас приїде величезна кількість внутрішньо переміщених осіб”, — говорить керівник штабу.
На початку було створено пункт прийому гуманітарки в містян, але вже за кілька днів стало зрозуміло, що рано чи пізно запаси в людей закінчаться, тому було необхідно організувати логістику з-за кордону.
“Оскільки я з флорболу, а ця гра дуже популярна в Швеції та Фінляндії,а також в Європі то в мене з цього напрямку було дуже багато контактів, які я намагався якимось чином залучити в нашому волонтерському русі. І от ми почали возити вантажі з інших країн. Ми одразу зрозуміли, що маємо можливість допомагати не тільки своїй громаді. Так ми почали висилати допомогу в Одесу, Чернігів, Миколаїв, Харків… Рекордною кількістю за день таких вантажів було до 20 тонн»
Гуманітарний штаб наразі працює у трьох напрямках: для внутрішньо переміщених осіб (яких в Новому Роздолі було понад 6000 осіб); для міст, що зазнали бомбардувань та нашим пріоритетом є Збройні сили України.
«Перший вантаж військовим, який ми відправили — був до Гостомеля. Тоді там ще було дуже гаряче. Зв’язавшись із хлопцями, які стояли там на захисті, ми дізналися потреби і відправили туди дві вантажівки допомоги. Фідбек був надзвичайно крутий. Зовсім молодий хлопчина сказав: «Дякую. Я даю вам слово, що вони далі Києва не підуть». Так і сталося. Це дуже приємно, що ми спілкувалися із героями, які захищали Україну»
У штабі працювало понад 110 осіб одночасно. Волонтери допомагали не тільки їжею , але частково закривали й інші потреби від переселенців: матраци, бойлери, холодильники, засоби гігієни, медицина… Зараз таких запитів менше, тому левова частка допомоги йде на допомогу ЗСУ. Працюємо практично без вихідних, щоб допомогти переселенцям і військовим. Від батарейок до автомобілів, від медицини до бронежилетів, від туалетного паперу до бойлерів. Волонтерам вдається знаходити дуже багато речей, які необхідні для перемоги України.
Ярмарки в Польщі
У гуманітарних вантажах із-за кордону не було амуніції: берців, тактичних рукавиць, окулярів, рюкзаків, розгрузок, бронежилетів … Не було того, що найбільш необхідно нашим військовим. І волонтери з Нового Роздолу придумали щось цікаве . Вони вирішили робити ярмарки в Польщі для збору коштів.
«Ми знайшли там волонтерів, які нам допомагали. Відкрили філію пункту збору допомоги і потім, спілкуючись із громадами домовлялися, що будемо на якесь свято робити ярмарки. Наші волонтери варили українські страви, одягалися в національні костюми. Паралельно в Україні ми оголошували збір національної атрибутики, тобто ляльки-мотанки, рушники, вишиванки, тризуби, прапори України. Усе це ми реалізовували за якусь символічну суму. І таким чином нам вдавалося збирати кошти, щоб закупити все необхідне. Після першої такої ярмарки ми закупили 73 пари берців. Це багато, оскільки середня їх ціна становить 2000 гривень. Тобто ми зібрали близько 150 тисяч грн», — зазначив Олег Павлишин і додав, що таким чином волонтери закрили питання амуніції для військових своєї громади.
Головною ідеєю гуманітарного штабу в Новому Роздолі є: «створити майданчик, який дає можливість людям допомогти тим, хто цього потребує».
Спорт і волонтерство
Неодноразово клуби чи флорбольні люди у Швеції, Фінляндії та Польщі робили збори гуманітарної допомоги, яку потім відправляли в Україну. І це величезна кількість вантажів.
Дві найкращі країни світу з флорболу, Швеція і Фінляндія, зіграють благодійний матч, який використають для збору коштів та підвищення обізнаності щодо війни в Україні та допомоги Українській федерації флорболу.
«Я не був волонтером раніше, я був керівником спортивного клубу. Тому на початку я підіймав саме флорбольні контакти. Щоб доставити медикаменти в одеський госпіталь, ми залучили місцевий клуб «Южний» з міста Южне. Наші флорбольні друзі з Вікторії, що з Тернополя поїхали в Харків і розносили їжу в підвали.
Також гравці Львівського клубу «Лемберг» переїхали до нас в Новий Розділ і протягом двох місяців волонтерили з нами. Це була сітка зв’язків, які ми старалися використовувати. Бо я знаю цих людей, ми з ними розвивали спорт в Україні», — поділився пан Олег.
Також він додав, що велика частина гравців флорбольного клубу «Скіф» теж волонтерить. Але попри це намагаються тренуватися і підтримувати себе у формі.
«Спорт те, що ми любимо, те, що нас об’єднало, нас в мирний час. Флорбол — це та річ, яка цінна для нас. Навіть коли ми цілий день розвантажували автомобілі, ввечері ми все одно намагалися йти на тренування», — сказав керівник спортивного клубу.
Волонтери із Нового Роздолу направили гуманітарний вантаж і до Спортивного комітету України. З якого більша частина була відправлена до Херсона. Частину передали підопічним проекту «Спорт для кожного», який СКУ реалізує з Ювенальною поліцією. Також допомога була направлена трьом сім‘ям в Ірпіні, будинки яких були розбомблені. А підгузки передали сім‘ям з маленькими дітьми в Донецькій області, які опинилися в скрутних обставинах.
Ми впевнені в перемозі нашої країни! Адже кожен з нас наближає її усіма можливими способами!
Слава ЗСУ! Слава волонтерам! Слава Україні!