Нещодавно штаб чоловічої збірної України з флорболу поповнився досвідченим шведським тренером Мікаелєм Оманом, який допомагатиме чоловічій збірній України у підготовці до Кваліфікації на чемпіонат світу. Відзначимо, що змагання за проходження кваліфікації на світову першість відбудуться 30.01-02.02.2020 року у місті Фредеріксгавні (Данія).
Мікаелю 46 років, він тренував чимало команд і чоловічих і жіночих серед яких: «LOK Reinach» , «Balrog», «Caperio Täby», «Djurgården IS», юніорська збірна Стокгольму. Останні 5 років Мікаель Оман тренував «Djurgården IF», які щороку ставали переможцями ліги, беручи участь в кваліфікації до Шведської Супер Ліги.
Спортивному Комітету України вдалось поспілкуватись із Мікаелєм особисто та дізнатись, що він думає про шанси нашої чоловічої збірної і чому саме планує наших хлопців навчати.
Ви в Україні вперше, які враження вже отримали?
Так, я тут вперше. Це абсолютно нові для мене враження. Тут так багато всього історичного, я вперше відвідую країну з таким глибоким корінням. Я, правда, ще не встиг багато побачити, але впевнений, що ще побачу, скуштую та спробую.
Ви приїхали тренувати чоловічу збірну України, ми трохи знаємо про Ваш досвід, але як Ви самі прийшли у флорбол та чому зупинились саме на цьому виді спорту?
Я почав грати у 15 років: просто приходив на майданчик, де можна було проводити вільний час. Хтось бігав з м’ячем, хтось займався ще чимось, я там грав у флорбол. Насправді, в нас дитина має можливість спробувати чимало видів спорту, це стосувалось і моїх дітей, наприклад. А тоді кожен вибирає те, що йому сподобається більше. У Швеції за статистикою популярніший за флорбол тільки футбол. Як на мене, у футболі гравець має менше можливостей отримати м’яч, активно пограти під час матчу, проявити себе. У флорболі все швидше, мені було цікавіше. Та й талановитіший я саме у флорболі (посміхається).
Флорбол у Швеції майже національний вид спорту, Ви, навіть підтвердили, що він другий за популярністю в країні. Чому так? Що робить його таким привабливим?
Я вважаю, що цей вид спорту дуже простий для того аби розпочати ним займатись. Вам потрібна одна ключка і все. Екіпірування спортсмена не потребує великих витрат. Крім того тренування теж не обходяться дорого. Тож, батькам легко залучити дітей до флорболу. А далі вже спортсмен сам обирає свій шлях. Тут спрацьовує активність гри, частота контакту з м’ячем – головним атрибутом гри, командна гра.
Чого не вистачає українському флорболу, аби досягти такої ж популярності?
Важко сказати, я тільки почав знайомство з вашою країною. Можливо просто потрібен час. У Фінляндії та Швеції, де флорбол дуже популярний, він досить довго розвивався та набирався сил. Щоб прискорити проходження цього шляху вам також потрібна допомога та підтримка таких людей як я, наприклад. Таким шляхом йдуть такі країни як, приміром, Чехія, де флорбол досить молодий вид спорту, але активно розвивається. Тож варто шукати допомоги у професійних тренерів та гравців, які могли би тренувати команди, або грати за українські збірні піднімаючи їх в міжнародному рейтингу та підвищуючи рівень гри всіх гравців. А ще, вам не вистачає залів, які можна використовувати для гри у флорбол. У Швеції в кожній школі є відповідний зал. В Україні з залами – проблема.
Розкажіть про головну мету вашого приїзду. Чого плануєте вчити наших спортсменів, чи вдалось вже подивитись на їх гру?
Головна мета мого приїзду – це флорбол. Моє завдання зустрітися з національною збірною України з флорболу. Я вже познайомився з хлопцями на зборах, які відбувались з 12-15 грудня у Луцьку, побачив як вони грають, і зізнаюсь, хлопці значно технічніші, ніж я очікував. Але їм ще бракує тактичних знань. Ось цьому я і планую їх вчити, фокусуватимусь на тактиці. Я маю серйозні сподівання на цю команду.
Я справді був приємно здивований технічністю гравців. Зокрема, чудовий приклад — Нікулін Олександр (Скала Мелітополь) — молодий, талановитий, розумний, відкритий, добре розвитий фізично. Він навіть за поведінкою та характером схожий на шведських флорболістів, має ті ж особливості, якими вони характеризуються. Ще один гравець, якого сміливо можна ставити у приклад – це Андій Семенюк (Скала Мелітополь) – він володіє всіма тими ж якостями, але на додаток я відзначу лідерські здібності. Він головує на майданчику.
Поділіться з нами прогнозом, які шанси ми маємо на кваліфікації?
Важко сказати. Ми потрапили у дуже важку групу. В принципі всі команди мають рівні шанси. В нашій групі – Швеція (головний фаворит всього турніру), Польща та Словенія. В той час як в інших групах грають збірні Великої Британії, Данії, Ісландії, Естонії – набагато слабші команди. Більше того в групі з чотирьох команд – виходить у фінал дві команди, в нас лише одна. Тож, прогнозувати вихід з групи – важко, але для нас це чудовий виклик, апробація.
Ви тренували чоловічі і жіночі команди. Чи є різниця кого тренувати?
О так, різниця є і вона чимала. Тренувати жіночу команду – це як зустрічатись одразу з двадцятьма дівчатами. Крім того, кожне твоє завдання, кожне зауваження, кожен рух потребує пояснення. Вони без кінця питають «Чому?», «Навіщо це?», Чому так, а не інакше»? Я не скаржусь, Я тренував найкращу команду у світі. Ми перемогли в турнірі за Кубок Чемпіонів. Це був неймовірний досвід. Це було дуже складно, але дуже весело.
Є ще одна проблема – чутливість до твоїх слів і слухняність в питанні харчування та способу життя. Хлопці не такі чутливі. Наприклад, я допомагаю одній академії з флорболу. Коли я кажу хлопцям на тренуваннях, виконати вправи, зробити щось, а потім говорю, що потрібно з’їсти, аби відновити сили (це стосується і солодощів, і вітамінів, і калорійної їжі), то вони просто виконують завдання. Дівчата роблять це не так, вони приховують щось, не виконують завдання в повній мірі, уникають якихось моментів. Вони не хочуть гладшати, бояться перекачатись. Часто не розуміють, що виснажене тіло не дасть потрібного результату під час гри. Всі ці деталі потрібно враховувати, все потрібно пояснювати, до кожної дівчини потрібно підходити індивідуально і дуже обережно.
Що робить людину спортсменом?
Вчора я спілкувався із хлопцями, вони розповіли мені, що тренуються двічі на тиждень. Цього дуже мало. Спортсмени у Швеції тренуються у команді 4 рази на тиждень, і ще 2-3 тренування мають самостійних. Тож, ці спортсмени тренуються в два-три рази більше. Це, якщо спортсмен хоче стати переможцем.
Але якщо говорити просто про людину, яка планує займатись спортом, то перш за все вона повинна отримувати задоволення від своїх занять. Кайфувати від процесу. Якщо людина не отримує задоволення від свого спорту – вона успішною в ньому не стане і потім залишить спорт взагалі.
Що Ви порадите людині, яка прагне займатись флорболом?
Отримуйте задоволення. Це найголовніше. Якщо тобі подобатиметься цей вид спорту – ти будеш хотіти стати кращим. Тоді ти виконуватимеш наступні завдання: слухати тренера та виконувати його установки, правильно харчуватися, висипатися, тренуватися. Тому що спортсмен – це не тільки діяльність на майданчику, це і життя поза його межами.