Українські силачі заткнули за пояс суперників. Інтерв’ю Дмитра Лахна

До вашої уваги інтерв’ю президента Всеукраїнської федерації поясних видів боротьби Дмитра Лахна, яке за підтримки Спортивного комітету України вийшло друком у газеті «Високий замок»
Мірятися силою – один з найдавніших звичаїв по всьому світу. Для слов’ян віддавна – це і спосіб заробити повагу у чесному поєдинку, і забава на ярмарках, і навіть спосіб довести свою правоту у судових справах.
Відмінно боролись на поясах відомі українські силачі й чемпіони світу з вільної боротьби Іван Піддубний та Петро Янківський. Боротьба на поясах була одним з прийомів таких потужних систем підготовки козаків як спас, хорс, гопак… Зараз цей вид боротьби розповсюдився по всьому світу, а українські борці так само лідирують.
У чому секрет українських богатирів, кореспонденту «ВЗ» розповів Дмитро Лахно, заслужений тренер України, президент Всеукраїнської федерації поясних видів боротьби.
— Зараз боротьба на поясах називається Алиш. Звідки назва?
— За однією з версій, слово «алиш» тюркського походження і означає «боротьбу до встановлення найдужчого суперника». Від інших видів боротьби на поясах алиш відрізняється способом тримання за пояс. Перед захватом борці мають обгорнути пояси одне одного довкола своїх зап’ястків. Для алиша це правило.
— Скільки років існує українська федерація боротьби на поясах Алиш?
— Всеукраїнська федерація поясних видів боротьби існує вже 8 років. Федерація має національний статус і щорічно проводить чемпіонати України з боротьби на поясах Алиш серед чоловіків та жінок, серед юнаків та дівчат (до 16 років), а також серед юніорів та юніорок (до 20 років). Крім того, щорічно проводимо семінари тренерів із залученням провідних фахівців спортивної науки України та іноземних спеціалістів, а також семінари суддів під час проведення змагань.
— Наскільки популярна боротьба на поясах Алиш – в Україні та у міжнародному масштабі?
— Свідченням популярності будь-якого виду спорту є його присутність на міжнародній арені. Боротьба на поясах Алиш широко представлена на всесвітніх змаганнях: це і Європейські ігри, і Всесвітні борцівські ігри, і Всесвітні ігри з єдиноборств СпортАккорд. За участі української Федерації також пройшли чемпіонат світу у 2006 р. та чемпіонати Європи з боротьби на поясах Алиш у 2006 та 2007 рр., а також Перші Європейські спортивні ігри у 2007 р. Пишаюся тим, що наші спортсмени мають стабільно високі результати на міжнародних змаганнях. Зокрема, чудові результати показала наша збірна у 2009-10-му роках: на чемпіонатах Європи завоювали 7 золотих, 4 срібні та 5 бронзових медалей; на чемпіонатах світу – 6 золотих, 1 срібну та 10 бронзових медалей, а також срібну медаль на Всесвітніх іграх з єдиноборств у Пекіні завоював Костянтин Коптєв, майстер спорту міжнародного класу. Є гарні результати і у підготовці кадрів: на рахунку Федерації заслужений майстер спорту, 10 майстрів спорту міжнародного класу, 4 заслужених тренерів України. Враховуючи жорсткість вимог, це чудовий результат.
— Як Ви вважаєте, у чому секрет популярності цього різновиду боротьби?
— Одна з головних причин – природність, інстинктивність захвату суперника спереду обома руками, достатньо простого, міцного і ефективного для виведення суперника з рівноваги та виконання різних кидків. А оскільки цей вид боротьби бере свій початок ще з давнини, то, напевне, не останню  роль зіграла й тогочасна мода. Пригадуєте, традиційним атрибутом козацького одягу завжди були пояси. А зараз цей вид спорту дає можливість проявити свою силу, бійцівські навички, витримку у чесній боротьбі.
— Поділіться, будь ласка, планами розвитку Федерації…
— Стратегічна перспектива – включення боротьби на поясах Алиш у програму Олімпійських ігор. Крім того, Федерація ставить перед собою мету з відновлення традицій української національної боротьби на поясах. Силами активістів Федерації вже створено «Міжнародну Федерацію Української національної боротьби на поясах». Це буде сприяти також і розвитку міжнародного спортивного співробітництва.
Інтерв’ю: Олена Денещик
Матеріал підготовлено за підтримки Спортивного комітету України
Alysh-Lahno-Koptev-ArzutovДо вашої уваги інтерв’ю президента Всеукраїнської федерації поясних видів боротьби Дмитра Лахна, яке за підтримки Спортивного комітету України вийшло друком у газеті «Високий замок»
Мірятися силою – один з найдавніших звичаїв по всьому світу. Для слов’ян віддавна – це і спосіб заробити повагу у чесному поєдинку, і забава на ярмарках, і навіть спосіб довести свою правоту у судових справах.
Відмінно боролись на поясах відомі українські силачі й чемпіони світу з вільної боротьби Іван Піддубний та Петро Янківський. Боротьба на поясах була одним з прийомів таких потужних систем підготовки козаків як спас, хорс, гопак… Зараз цей вид боротьби розповсюдився по всьому світу, а українські борці так само лідирують.
У чому секрет українських богатирів, кореспонденту «ВЗ» розповів Дмитро Лахно, заслужений тренер України, президент Всеукраїнської федерації поясних видів боротьби.
— Зараз боротьба на поясах називається Алиш. Звідки назва?
— За однією з версій, слово «алиш» тюркського походження і означає «боротьбу до встановлення найдужчого суперника». Від інших видів боротьби на поясах алиш відрізняється способом тримання за пояс. Перед захватом борці мають обгорнути пояси одне одного довкола своїх зап’ястків. Для алиша це правило.
— Скільки років існує українська федерація боротьби на поясах Алиш?
— Всеукраїнська федерація поясних видів боротьби існує вже 8 років. Федерація має національний статус і щорічно проводить чемпіонати України з боротьби на поясах Алиш серед чоловіків та жінок, серед юнаків та дівчат (до 16 років), а також серед юніорів та юніорок (до 20 років). Крім того, щорічно проводимо семінари тренерів із залученням провідних фахівців спортивної науки України та іноземних спеціалістів, а також семінари суддів під час проведення змагань.
— Наскільки популярна боротьба на поясах Алиш – в Україні та у міжнародному масштабі?
— Свідченням популярності будь-якого виду спорту є його присутність на міжнародній арені. Боротьба на поясах Алиш широко представлена на всесвітніх змаганнях: це і Європейські ігри, і Всесвітні борцівські ігри, і Всесвітні ігри з єдиноборств СпортАккорд. За участі української Федерації також пройшли чемпіонат світу у 2006 р. та чемпіонати Європи з боротьби на поясах Алиш у 2006 та 2007 рр., а також Перші Європейські спортивні ігри у 2007 р. Пишаюся тим, що наші спортсмени мають стабільно високі результати на міжнародних змаганнях. Зокрема, чудові результати показала наша збірна у 2009-10-му роках: на чемпіонатах Європи завоювали 7 золотих, 4 срібні та 5 бронзових медалей; на чемпіонатах

Alysh-Kostyantyn-Koptev-pekin

світу – 6 золотих, 1 срібну та 10 бронзових медалей, а також срібну медаль на Всесвітніх іграх з єдиноборств у Пекіні завоював Костянтин Коптєв, майстер спорту міжнародного класу. Є гарні результати і у підготовці кадрів: на рахунку Федерації заслужений майстер спорту, 10 майстрів спорту міжнародного класу, 4 заслужених тренерів України. Враховуючи жорсткість вимог, це чудовий результат.
— Як Ви вважаєте, у чому секрет популярності цього різновиду боротьби?
— Одна з головних причин – природність, інстинктивність захвату суперника спереду обома руками, достатньо простого, міцного і ефективного для виведення суперника з рівноваги та виконання різних кидків. А оскільки цей вид боротьби бере свій початок ще з давнини, то, напевне, не останню  роль зіграла й тогочасна мода. Пригадуєте, традиційним атрибутом козацького одягу завжди були пояси. А зараз цей вид спорту дає можливість проявити свою силу, бійцівські навички, витримку у чесній боротьбі.
— Поділіться, будь ласка, планами розвитку Федерації…
— Стратегічна перспектива – включення боротьби на поясах Алиш у програму Олімпійських ігор. Крім того, Федерація ставить перед собою мету з відновлення традицій української національної боротьби на поясах. Силами активістів Федерації вже створено «Міжнародну Федерацію Української національної боротьби на поясах». Це буде сприяти також і розвитку міжнародного спортивного співробітництва.
Інтерв’ю: Олена Денещик
Матеріал підготовлено за підтримки Спортивного комітету України