Валентин Вакула: «За кордоном пляжний гандбол розвивається семимильними кроками, і ми не повинні відставати»

altЦе літо стало успішним для українського пляжного гандболу. Чоловіча збірна України посіла четверте місце на чемпіонаті Європи і пробилася до фінальної частини світової першості, яка пройде наступного року в Бразилії. Ішли запеклі баталії і на українських пляжах. Наприкінці липня в Іллічівську визначилися чемпіони України серед чоловіків і жінок (южненський «Портовик» і херсонська «Дніпрянка»), причому, вперше була організована інтернет-трансляція вирішальних матчів. Підсумки сезону в українському пляжному гандболі підвів генеральний секретар Асоціації пляжного гандболу України Валентин Вакула.
— Сезон ми почали ще в травні, – розповідає Валентин Іванович, – коли у Скадовську провели турнір серед дівчаток 1994-1995 років народження. Саме цей вік буде представляти нашу країну на молодіжному чемпіонаті Європи наступного року, тому тренер Сергій Заінчковський готує цю команду вже третій рік. Потім провели в Києві аматорський турнір – Кубок президента АПГУ, в якому взяли участь три столичні команди, а також колективи з Кіровограда і Вінниці. 
Перший і другий етапи чемпіонату України серед жінок за участю десяти команд пройшли у Скадовську, а серед чоловіків – у Южному, куди приїхали п’ять команд. Ну, а найголовніше, що ми готували команди для участі в чемпіонаті Європи. Так, в обох першостях брали участь молодіжні збірні України, які після турнірів спільно з дорослими національними командами провели збори. АПГУ зуміла знайти кошти для того, щоб наші команди могли підготуватися до чемпіонатів Європи. Навчально-тренувальні збори були проведені спільними зусиллями АПГУ та керівництва команд «Портовик» з Южного і «Дніпрянка» з Херсона.
Ще в березні ми провели семінар для тренерів, де зібралося півсотні учасників, а потім, перед початком чемпіонату, організували тренінг і для суддів. Велику допомогу в цьому нам надав Спортивний комітет України.
— Спершу в боротьбу на чемпіонаті Європи вступили молодіжні команди?
— Так, на обох першостях було по вісім команд, і обидві наші дружини посіли п’яті місця, але, вважаю, що це не наш рівень. Приміром, чоловіча команда мала грати як мінімум у фіналі, однак, прикра поразка від італійців у чвертьфіналі, що стала єдиною для нашої команди за весь турнір, не дозволила поборотися за медалі. 
На дорослому чемпіонаті Європи боротьба була більш серйозна. Рівень змагань з року в рік зростає. І те, що наша чоловіча команда стала четвертою і зуміла класифікуватися на чемпіонат світу, – величезний успіх. Ми дуже сподівалися і на жіночу команду, але після першої поразки за буллітами від Туреччини дівчата не зуміли потрапити в основну сітку. У турнірі за дев’яте місце українки були вже на голову сильнішими за інших, але вище дев’ятого місця піднятися уже не могли.
alt— У чому секрет успіху нашої чоловічої команди, яка на останньому чемпіонаті Європи, що пройшов у 2009 році, стала лише дев’ятою?
— Більше того, наша чоловіча збірна через фінансові проблеми за два останніх роки ніде не грала, що є величезним мінусом. Утім, цього року ми зуміли зібрати всіх найкращих виконавців, які грають у пляжний гандбол. Блиснули молоді гравці – Олександр Полторацький, Ігор Чуприна, В’ячеслав Садовий, стабільно відіграв досвідчений Віктор Ладико. Команда була збалансованою завдяки копіткій роботі тренера Олега Сича, і зуміла вистрілити. Причому, четверте місце для нашої команди – не межа. Ми реально могли завоювати медалі. Припустимо, чемпіон Європи збірна Хорватії програла на турнірі лише один сет – нашій команді. І виграли вони у нас лише у серії буллітів. У матчі за бронзу ми програли іспанцям теж за буллітами, причому Вадим Вірич припустився прикрої пробіжки – це рідкісний випадок у пляжному гандболі при виконанні буллітів.
— Коли пройде чемпіонат світу?
— Точні терміни ще не визначені, але відомо, що влітку 2012 року його прийме Бразилія. Тепер наше головне завдання – знайти кошти для підготовки до турніру і для поїздки. До Бразилії-то на автобусі не поїдеш…
— Валентине Івановичу, яку увагу приділяють розвитку пляжного гандболу за кордоном?
— Пляжний гандбол твердо став на професійну основу, це незалежний вид спорту, який стрімко рухається вперед. Є два шляхи його розвитку. У південних країнах Європи – Хорватії, Іспанії, Італії, Туреччині – де є море і пісок, багато команд грають тільки у пляжний гандбол. Вони майже цілий рік проводять турніри. У більшості ж країн поєднують пляжний гандбол з класичним. Тобто використовують пляжний гандбол як елемент підготовки до сезону. Причому, досить успішно, оскільки заняття на піску сприятливо впливають і на розвиток груп м’язів, і на функціональну підготовку. У Швейцарії, Польщі, Угорщині зараз багато команд грають лише у пляжний гандбол. Навіть взимку в зали завозять пісок і там проводять змагання. Загалом, за кордоном пляжний гандбол розвивається семимильними кроками, і нам потрібно постаратися не відстати.
— У нас про таке можна навіть і не мріяти. Ті ж фінальні тури зібрали не так багато команд через фінансові труднощі?
— Звичайно, якщо на перший етап жіночого чемпіонату країни зібралося десять команд, то на фінал приїхало лише чотири. Втім, ми не знаємо, хто точно буде стартувати в новому сезоні в Суперлізі і вищій лізі з класичного гандболу, що вже говорити про пляжний. Хоча я altдуже задоволений, що Кубок України зібрав десять чоловічих команд. З них шість колективів займаються винятково пляжним гандболом. У той же час жіночих команд було чотири, але тут є об’єктивні причини. Наприклад, тогорічний чемпіон країни серед жінок, команда із Запоріжжя, вже не існує, колектив з Тернополя не знайшов грошей.
— Яка географія пляжного гандболу в Україні?
— Цього року на наших турнірах були представлені Херсон, Скадовськ, Южний, Львів, Ірпінь, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Кіровоград, Вінниця, Закарпаття, Тернопіль, Київ, Полтава. Досить широка географія, на мій погляд, до того ж, вона розширюється. Ось зацікавилися хлопці з Дніпропетровська, з Маріуполя. Хочуть проводити свої регіональні турніри. Ми їм будемо в цьому допомагати. На Волині планують розвивати пляжний гандбол, чудовий майданчик побудовано в Хусті Закарпатської області.
— На майбутній сезон завдання визначили?
— Головне – підготувати чоловічу збірну України для участі в чемпіонаті світу. Нам не вистачає основного – міжнародних зустрічей та турнірів. Сподіваємося, знайдемо кошти виїхати на міжнародні турніри і проведемо турнір у себе в Южному. Намагаємося залучити спонсорів, сподіваємося на допомогу профільного міністерства. Крім того, хочемо змінити формат чемпіонатів України у майбутньому сезоні: якщо командам важко їздити на кілька турів, то, напевно, зберемо всіх і проведемо один великий турнір. І, звісно ж, будемо збирати тренерів та функціонерів на семінари, щоб вислухати їхні думки і разом знайти оптимальні шляхи для розвитку пляжного гандболу.
Олексій Виниченко, Українська гандбольна ліга
{social}
{iarelatednews articleid=»693,672,666,662,653″}