Вейкбординг дітям. Інтерв’ю Дмитра Массалова і Наталії Персидської

Трохи більше 10 років тому в Україні почав розвиватися водно-екстремальний вид спорту – вейкбординг (Wakeboarding), що являє собою комбінацію водних лиж, сноуборду, скейта та серфінгу. Частіше за все можна почути, що вейкбординг винайшли серфери. Вони, щоб якось себе розважити у спокійну погоду, каталися уздовж берега на дошці, використовуючи буксир автомобіля. При цьому дошка була не дуже зручною і у 1985 році в Каліфорнії Тоні Фін винайшов «скарфер», який представляв собою зменшену копію дошки для серфінгу з ременями для ніг. Цей винахід дав життя вейкбордингу, тому що завдяки змінам в конструкції дошки з’явилася можливість здійснювати великі стрибки, використовуючи хвилю як трамплін.

Приблизно в цей же час власник воднолижної компанії HO Sports Трав О’Брайен почав експериментувати з дошками. З розвитком спорту і нових технологій вейкборди ставали кращими, набуваючи симетричних форм.

З 1992 року вейкбординг почав розвиватися як професійний спорт. А в 1993 році Джимі Редмон, визнаний гуру вейкбордингу, розробив для дошки симетричну форму «twin-tip».

З 1998 року змагання з вейкбордингу стали проводиться у світовому масштабі. По всьому світу проходить більше тисячі різних аматорських турнірів, а в рамках Кубку світу з вейкбордингу проходять найпрестижніші змагання для професіоналів.

В Україні цей спорт тільки набирає обертів, завойовує популярність. У 2006 році зареєстровано «Українську Федерацію воднолижного спорту та вейкбордингу».

У червні 2009 року Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту вирішило внести вейкбординг до переліку видів спорту, що визнані в Україні. Для України, з її природним ресурсом, великою кількістю річок і озер, сприятливими кліматичними умовами, вейкбординг є дуже перспективним видом спорту. Все більше людей присвячують йому свій вільний час.

У Києві навіть відкрилася школа вейкбордингу Дмитра Массалова, чотириразового чемпіона України та віце-президента Української Федерації вейкбордингу та воднолижного спорту. Саме він зі своїм керуючим партнером – Наталею Персидською – розкажуть всі спортивні таємниці вейкбордингу в ексклюзивному інтерв’ю.

ДМИТРО: Почалося все у 1998 році з Дніпропетровська. Я довгий час допомагав своєму наставнику – Юрію Артемовичу Єршову – ставити на водні лижі діток. Я давав практичні поради, як прогресувати на лижах і що робити, щоб підвищити свою майстерність. Коли я приїхав до Києва, почав професійно займатися вейкбордингом, і згодом до мене стали звертатися люди за кваліфікованою допомогою. Ось так пішла інструкторська діяльність, я почав набирати дітей в групи, а в минулому році сформувалася професійна школа. Було спеціально розроблено методику та графік тренувань.

ДМИТРО: Відносно так, але, звісно, ми переймаємо досвід країн-колисок даного спорту.

НАТАЛІЯ: Ми намагаємося гармонійно розвивати дітей, не перевантажувати їх,  шукаємо баланс у навантаженнях. Свій ранок у нашій школі діти починають із загально-фізичної підготовки. У нас є тренер – Тетяна Кудря, яка займається професійно на даному блоці тренувань. Наступний кваліфікований тренер – Дмитро Демчишин – проводить тренування на батуті. За допомогою батута діти розвивають базові важливі елементи, які необхідно використовувати у вейкбордингу, тренують свій вестибулярний апарат. Після чого діти трохи відпочивають і йдуть тренуватися безпосередньо на вейкборді.

ДМИТРО: Виходить так, що тренування триває цілий день, ми слідкуємо за розвитком діток і за їхнім збалансованим тренуванням, тримаючи їх у тонусі. Над ними працюють 3-4 професійних тренери.

НАТАЛІЯ: Ми намагаємося прищепити дітям серйозне ставлення до занять спортом. Одним із важливих побажань батьків, які довірили нам своїх дітей, було навчити їх дисципліні та самостійності. Ї в нас це вийшло. Ми побачили велику різницю між тими дітьми, які до нас щойно прийшли, і тими, які закінчили сезон системних тренувань у школі. Це і командний дух, і взаємодопомога, і самодисципліна (діти навіть удома виконували завдання з фізичних вправ), і прогрес у фізичній підготовці, а найважливіше – велике захоплення і бажання займатись вейкбордингом і надалі. Найголовніша наша мета – прищепити любов до цього захоплюючого виду спорту зокрема і до здорового способу життя взагалі.

ДМИТРО: Дитяча школа – це гармонійний фізичний і розумовий розвиток особистості дитини, виховання вже у ранньому віці сили волі і цілеспрямованості. Спортивна школа – це підготовка спортсменів до змагань, навчання на основі індивідуально розробленої програми. А також індивідуальні заняття – тут гнучкий графік тренувань, складання індивідуальної програми з урахуванням рівня фізичної підготовки.

НАТАЛІЯ: Ми вже казали про цілеспрямованість та дисципліну, але головне – це неймовірні емоції і враження від підкорення дошки у компанії близьких за духом людей. Діти розкриваються та стають впевненими у собі. Вони разом вчаться, долають свою нерішучість та лінощі, разом перемагають і радіють один за одного.

НАТАЛІЯ: Ми не набираємо дуже багато дітей в одну групу, адже кожному треба надати належну увагу. Ось у цьому сезоні думаємо, як набрати більше тренерів, щоб якомога більша кількість дітей мала можливість займатись вейкбордингом, а ми при цьому зберегли високу якість тренувального процесу.

ДМИТРО: У першому сезоні у школі займалася 21 дитина, по 7 дітей в одній групі. Цей набір здійснився через «Сарафанне радіо», адже реклами ми жодної не давали. На новий сезон плануємо робити масову рекламу у школах, ліцеях та інших навчальних закладах.

НАТАЛІЯ: Щодо поділу дітей по групах: у наших тренуваннях дуже важливий обмін досвідом, тому ми намагаємось не розділяти дівчат та хлопців. Коли дівчина орієнтується на дівчину, прогрес невеликий. Є гарний приклад Ірини Павлової – нової української зірки жіночого вейкбордингу, яка тренується нарівні з хлопцями. Вона проявляє недівочу силу характеру, колосальну силу волі, її працьовитості вистачить на всіх. Дух суперництва і конкуренції викликає найбільший ріст, у спортсменів з’являється бажання перевершити когось. Таким чином, ми бачимо сенс у спільних тренуваннях хлопців та дівчат.

ДМИТРО: З кожним роком наші результати стають кращими, особливо у юних спортсменів. У 2010 році в Туреччині на чемпіонаті світу наша Ірина Павлова, посіла перше місце у категорії «Дівчата 14-18 років», а Іван Фольборт посів шосте місце у категорії «Юніори 14-18років». Треба зазначити, що найвища мотивація тренуватися та досягати більших результатів у спортсменів з’являється саме після міжнародних змагань, де вони бачать рівень катання світових зірок вейкбордингу, заряджаються атмосферою великих досягнень і неймовірного задоволення від приналежності до світу цього спорту.

ДМИТРО: Так як цей вид спорту молодий, досить мало хороших тренерів. Хочу відзначити роботу таких тренерів як Руслан Ібрагімов, Наталія Мазурик. У планах нашої Федерації однією з найважливіших задач є підготовка курсу навчання тренерів-інструкторів з вейкбордингу.

ДМИТРО: Спорт – це завжди травмонебезпечно, адже від травм не застрахований ніхто: ні спортсмени, ні любителі, ні, тим більше, дитина. Тому необхідно максимально дотримуватися методології тренувань і техніки безпеки при заняттях спортом. Тренери мають чітко усвідомлювати, які навантаження може витримати організм тієї чи іншої дитини.

НАТАЛІЯ: Вейкбординг – травмонебезпечний не більше за інші види спорту, хоча порівнюючи з шахами…

ДМИТРО: Не згоден, адже можна заснути і фігуркою око виколоти, тому повірте, шахи – це дуже небезпечно.

НАТАЛІЯ: Якщо серйозно, то думаю, що вейкбординг тільки зовні здається

небезпечним видом спорту, а насправді випадків отримання травм мало, у дитячій школі взагалі за весь сезон не

було жодної травми. Ми намагаємося уважно стежити – якщо діти не пройшли комплексу вправ з розминки, то до інших тренувань вони не допускаються. Але, як сказав Дмитро, від цього ніхто не застрахований.

НАТАЛІЯ: У нашій школі займаються діти від 6 до 14 років. Все досить індивідуально і залежить від рівня розвитку дитини, а також від ставлення батьків до цього питання.

ДМИТРО: Можна почати готувати дитину з 4 років. Мова не йде про групи 4-річних дітей, я маю на увазі індивідуальні заняття. У нас навіть є такий маленький вейкборд, який дасть змогу навчити маля стояти на воді та іншим елементарним прийомам.

ДМИТРО: Так, чудово, коли дітки починають з такого віку займатися спортом. Якщо Сашко продовжить грамотно тренуватись, то найближчим часом ми, можливо, дізнаємось про чемпіона світового масштабу.

НАТАЛІЯ: Відносно. З кожним роком він стає усе більш доступним. Клуб «Екстремальна тяга», при якому існує наша школа, пропонує абонементи на канатну дорогу різних категорій і, відповідно, за різною ціновою пропозицією, починаючи зі «спортивного» і закінчуючи «ВІП»; також є можливість оплачувати своє катання погодинно. Таким чином, кожен має вибір найбільш вигідно для себе вирішити це питання.

НАТАЛІЯ: Коли закінчується сезон катання на вейку, ми починаємо тренування на батуті, більшість дітей і дорослих займаються сноубордингом, катаються на гірських лижах, що дуже добре, адже це дає можливість підтримувати свою фізичну форму.

ДМИТРО: Так, восени, ми виїжджали на збори до Туреччини, у парк Hip Notics. Зараз також збираємо туди групу на травневі свята.

ДМИТРО: Мріємо організувати мережу шкіл по всій території України. Іде мова про відкриття школи у Дніпропетровську. Є багато роботи, адже перш за все треба організувати навчальну базу для тренерів-інструкторів з вейкбордингу, щоб вони могли кваліфіковано працювати в регіонах.

НАТАЛІЯ: Нас дуже мотивують результати, яких досягли наші діти. Ми мріємо багато зробити для популяризації вейбордингу в Україні.

ДМИТРО: Сьогодні вейк створює свою моду. Там є свій рух. Дитина, приходячи до нас, потрапляє у середовище однодумців, вона може розкрити свій талант і для цього ми створюємо усі умови.

НАТАЛІЯ: Взагалі, школа вейкбордингу Дмитра Массалова формує спосіб життя. Це грандіозна можливість, яка дається нашому поколінню, адже у дітей формуються вірні орієнтири. Враховуючи те, що сьогодні, з одного боку, все комп’ютеризовано, а з іншого, дитину іноді страшно відпустити на вулицю, то наша школа – це можливість вірного розвитку та спілкування, залучення до здорового способу життя.

ДМИТРО: Дуже важливо зазначити, що можливістю займатися улюбленою справою ми завдячуємо нашій Українській Федерації вейкбордингу та воднолижного спорту на чолі з президентом Юрієм Андрійовичем Зозулей. Ця людина дуже багато зробила для розвитку вейкбордингу в Україні, він надихає нас своїм азартом та неймовірною відданістю цьому захоплюючому виду спорту.