Віталій Никифоров: «Спорт – улюблена справа!»

muay-thai-Vitaliy-NikiforovБагаторазовий чемпіон України з таїландського боксу Муей-Тай Віталій Никифоров у 2011-му році у своїй ваговій категорії до 75 кг «порвав» усіх на цій планеті – в яскравому стилі виборов золоті медалі чемпіонатів Європи і світу, додавши до них ще й перше місце на Кубку Європи. Блискуча перемога у фіналі ЧС-2011 поки що – найвища точка у спортивній кар’єрі уродженця Кривого Рогу. У минулому сезоні Никифоров не зумів захистити завойовані позиції. Але Віталій, впертий і цілеспрямований, як і всі успішні спортсмени, наполегливо працює, щоб уже у 2013-му повернутися на вершину.

У квітні Віталій Никифоров знову виграв національний чемпіонат, підтвердивши своє місце у збірній України. Менш як за місяць в її складі представник Дніпропетровської області виступить на чемпіонаті Європи у Португалії (22-29.07.2013). Якщо все, дай Боже, пройде добре, за «чемпіонським планом», то попереду очікує підготовка до ІІ Всесвітніх ігор з єдиноборств (18-26-те жовтня 2013-го року, Санкт-Петербург, Росія).

Напередодні надважливого турніру познайомтеся із хлопцем, який здійснив мрію багатьох юнаків і став найкращим у світі в такому яскравому бойовому мистецтві, як тайський бокс.

— Віталію, як усе почалося?

Два роки я займався карате, потім спробував бокс, яким займався близько року. У 2001-му прийшов займатися до Заслуженого тренера України Сергія Олександровича Лавренка, в якого тренуюся і до сьогодні. Він, до слова, головний суддя на національних турнірах з Муей-Тай.

— Чого досягли за 12 років у таїландському боксі?

— Найбільші досягнення – перемоги на чемпіонатах Європи і світу у 2011-му році. Також тоді став першим на Кубку Європи. Минулого року посів друге місце на першості континенту. Напружено готувався до світу, хотів знову показати «золотий» результат, але потрапити у призи не вдалося (на переможному для себе ЧС-2011 Віталій на шляху до золота, вже у першому раунді, переміг дуже сильного білоруса, 4-разового чемпіона світу Дмитра Валента, але у 2012-му той взяв у Никифорова подвійний реванш: спершу виграв у нього у фіналі ЧЄ, а згодом зупинив у чвертьфіналі чемпіонату світу – від авт.).

— Розкажіть детальніше про найбільш пам’ятний для Вас турнір – чемпіонат світу 2011-го року.

— Раніше чемпіонати світу проводилися в Таїланді, а у 2011-му право прийняти турнір отримав Узбекистан. Господарі непогано впоралися зі своїми організаційними завданнями – все було красиво, до спортсменів ставилися з повагою, жили в хороших умовах, добре харчувалися.

muay-thai-Vitaliy-Nikiforov-4— Встигали подивитися поєдинки друзів по збірній?

— Відверто кажучи, на чемпіонаті світу голова забита лише своїми боями. Думаєш винятково про те, як пройти у кожен наступний раунд. Тому слідкувати за іншими двобоями просто-напросто немає часу.

Фінальний поєдинок став на той момент найважчим у моїй кар’єрі. Було, у першу чергу, величезне емоційне навантаження. Тиснула відповідальність, адже в цей момент за тобою стоїть ціла країна. Хотілося дуже показати хороший результат, а це не завжди допомагає. Тим не менше, вдалося перебороти себе і піднятися на найвищу сходинку п’єдесталу.

Можу сказати уісм, що головне тренування – це вміти себе змушувати. Без цього досягнути успіху дуже складно. А суперник був непростий, швед Алекс Тобіассон, який виступав частіше у професійних поєдинках (так як Муей-Тай – неолімпійський вид спорту, у нас дозволено виступати і в любителях, і в профі). Його мало хто знав, він був темною конячкою у нашій ваговій категорії. Суперник виявився міцний, хлопець з характером, постійно намагався тиснути, першим атакував. Але завдяки гарному захисту вдалося нівелювати його зусилля, сам же проводив вдалі контратаки. Загалом бій був досить рівним, але судді віддали перевагу мені.

— Ваші поєдинки зазвичай дуже видовищні. Якому стилю ведення бою віддаєте перевагу?

— Намагаюся працювати на різних дистанціях, використовувати увесь технічний арсенал. Якщо буде вдаватися використовувати усі можливі технічні прийоми, ти зможеш боксувати з будь-яким опонентом. Тому приділяю увагу всім аспектам таїландського боксу, все намагаюся робити і розвивати правильно і в комплексі.

muay-thai-Vitaliy-Nikiforov-3

— Як готуєтесь до великих змагань?

— Підготовка завжди проходить інтенсивно. Готуючись до турнірів, тренуємося двічі на день, бігаємо кроси. За кілька тижнів до змагань заїжджаємо на збори, котрі зазвичай проходять в Одесі – там розміщується штаб-квартира Української Національної федерації таїландського боксу Муей-Тай. Готуємося по максимуму. Треба враховувати той факт, що на великих турнірах традиційно спортсмени, які представляють країну-господаря, отримують перевагу ще до виходу в ринг – якщо бій буде більш-менш рівним, судді обов’язково віддадуть перемогу місцевим тайбоксерам (тут хочу відзначити український суддівський корпус – у нас практично немає такого, щоб хтось виграв незаслужено). Тому доводиться готуватися так, щоб перемагати, як-то кажуть, без питань, щоб ні в кого з арбітрів не виникало сумнівів щодо переможця двобою.

— Збірна України стабільно входить до числа найкращих команд чемпіонатів Європи та світу…

— Так, наші спортсмени представлені в усіх вагових категоріях, команда у нас велика. Є багато сильних хлопців, які класно і сильно виступають, показують себе на світовому рингу. У нас усі – бійці високого класу.

— Будуєте плани на спортивне майбутнє?

— Займатимуся спортом, поки бачитиму перспективу, поки рухатимуся вгору кар’єрними сходами. Наразі зав’язувати не збираюся. Спорт – моя улюблена справа, у мене, здається, непогано виходить. Якщо все так і продовжуватиметься – що ж, дуже добре.

muay-thai-Vitaliy-Nikiforov-2— Чи бачите себе тренером?

— Чесно кажучи, про тренерську кар’єру я ще не розмірковував. Окрім спорту, хоч це сьогодні моя головна професія, я в житті займаюся й іншими справами, пробую розвивати невеличкий бізнес. Закінчив юридичний факультет МАУП. А професія тренера… Знаєте, кажуть: бути тренером – це невдячна робота. Виховувати спортсменів, а потім прощатися з ними… Хоча можливості такої для себе не виключаю – все може бути, але зараз сказати важко.

— А чому для навчання обрали спеціальність юриста, а не якусь спортивну?

— На той момент, так вийшло, у мене була дворічна перерва у заняттях спортом. Добре, що вчасно взявся за голову, повернувся у спорт і зумів чогось-таки досягти… Якось друг попросив принести йому відеозаписи моїх юнацьких боїв. Ми сиділи у нього, дивилися, він і каже: «Віталік, навіщо ти закинув спорт, у тебе ж так добре виходило». У той момент я й задумався: «Дійсно, навіщо кинув Муей-Тай?». Повернувся і з того часу дуже наполегливо працював. Поставив перед собою ціль і чотири роки до неї йшов.

Роксана Касумова

{social}

{iarelatednews articleid=»810″}