До вашої уваги інтерв’ю віце-президента Федерації спортивного туризму України Володимира Соколова, котре за підтримки Спортивного комітету України вийшло друком в «Експрес Газеті».Хто з нас не любить подорожувати? Напевно, таких небагато, а от способів подорожувати маса: на літаку, на велосипеді, на повітряній кулі, пішки… Для когось це відпочинок, а для когось – мета життя. Спортивний туризм – так називається вид спорту, якому присвячують себе любителі природи і гострих відчуттів по всьому світу. І Україна не виняток.
Про це наш кореспондент спілкувався з Володимиром Соколовим, віце-президентом Федерації спортивного туризму України, велотуристом зі стажем понад 28 років…
— Туризм в Україні існує давно, а от спортивний туризм?..
— З того дня, коли любителі походів і сходжень у гори вирішили об’єднуватися в організації. Перші такі товариства стали з’являтися в Україні ще 150 років тому. А Федерація спортивного туризму України (ФСТУ) як офіційна організація була створена у 2000-му році. З цього часу президентом ФСТУ є Анатолій Матвієнко, народний депутат України, який щорічно свою відпустку проводить не на Канарах, а в туристських походах по Україні пішки, на велосипеді, на байдарках і як авто-мототурист…
— Володимире Анатолійовичу, що для Вас особисто спортивний туризм?
— Це моє життя! Спортивному туризму я присвятив понад 28 років. Перейшов у цей вид спорту з велосипедного. Перші свої походи пам’ятаю дуже добре: це був похід у складі 4 учасників з Києва до Криму в 1956 р., другий – у 1957 р. – з Києва до Сочі через головний Кавказький хребет. З найбільш пам’ятних – пішохідні експедиції на Тянь-Шань у пошуках «снігової людини» та лижні походи 1-ї категорії складності в Заполяр’ї.
— Скільки ж походів на Вашому рахунку?
— Точну цифру не назву, але більше 100 точно. Якось пробували підрахувати хоча б приблизно кількість кілометрів, які я «намотав» – вийшло, що я обігнув Землю більше 20 разів…
— Це солідна цифра! Існує думка, що туризм – більше активний вид відпочинку, ніж спорт… Що відповісте скептикам?— І популярний нині футбол не починався відразу із міжнародних чемпіонатів. По суті, майже будь-який вид активного відпочинку може стати спортом, якщо буде відповідати певним вимогам. Спортивний туризм – офіційно визнаний вид спорту, чітко регламентований нормативними документами, і складається з двох видів змагань. За участь у них присвоюються спортивні розряди і звання «Майстер спорту України»: змагання із туристських спортивних походів і змагання за видами спорттуризму (авто-мото, велосипедного, вітрильного, водного, гірського, лижного, пішохідного та спелеологічного).
— Якими досягненнями можуть похвалитися наші спортсмени-туристи?
— Більше 120-ти наших спортсменів отримали звання Майстер спорту. Близько 50 з них – за останні роки. Це дуже хороший показник, оскільки вимоги до спортсменів дуже жорсткі. На міжнародних змаганнях наші спортсмени майже завжди посідають призові місця. Наприклад, у 2005-2008 на міжнародних змаганнях з вітрильного туризму команда Києва виборола 2 місце.
— Успіху на порожньому місці не буває… Чи є програма розвитку вашого виду спорту в Україні?
— Звичайно, і одне з першочергових завдань для ФСТУ – створення нової міжнародної організації зі
спортивного туризму, тому що Міжнародний туристсько-спортивний Союз, який існував раніше, не має відповідної легалізації. Зараз ми над цим активно працюємо. Також ми постійно працюємо над збільшенням кількості українських спортсменів-туристів найвищого класу – це у свою чергу вплине на наші досягнення на міжнародному рівні.
— Що потрібно зробити, щоб спортивний туризм в Україні перетворився на по-справжньому масовий вид спорту?
— У першу чергу потрібно, щоб постійно відкривалися нові клуби… На сьогодні з фінансового боку нас підтримує Міністерство сім’ї, молоді та спорту при проведенні змагань. 2010-го ми почали проведення семінарів з підготовки суддів та інструкторів за фінансової підтримки Спортивного комітету України. На жаль, у багатьох регіонах місцева влада не тільки не допомагає існуючим клубам, але й робить усе, щоб забрати історично освоєні ними приміщення. А наявність клубів – одна з умов існування спортивного туризму. Але, сподіваюся, ситуація все ж почне змінюватися на краще.
— А підростаюче покоління долучається до спортивного туризму?
— Звісно. У листопаді минулого року ми відзначали 80-річчя дитячо-юнацького руху в Україні. Кільком юним туристам вручили посвідчення та значки «Майстра спорту України». Так що в нашому «полку» прибуває. Радує, коли діти віддають перевагу спорту, це вселяє надію…
Інтерв’ю: Дарина Кузьменко