На вихідних, 22-23-го червня, у Києві буде зіграно матчі третього етапу Кубку України з пейнтболу. Попередні два раунди змагань виграли столичні «Халки», які ось уже три з половиною роки диктують моду в українському пейнтболі. У переддень чергового національного турніру ми пропонуємо до Вашої уваги інтерв’ю засновника і капітана команди Ярослава Янушевича.
Знаковим для розвитку в Україні спортивного пейнтболу виявився 2010-й рік. Саме тоді було засновано команду «Халк» – тепер незмінного чемпіона України, який представляє собою грізну силу і на світових баталіях. Вже в перший рік свого існування «Халки» виграли усі внутрішні змагання та завоювали срібні нагороди Кубку світу!
Ініціатором, організатором і головною рушійною силою створення команди став Ярослав Янушевич, який ось уже три роки веде киян до перемог, проявляючи свої лідерські якості не лише на полі, але й за його межами. І це стосується не лише «Халку», а пейнтболу в нашій країні взагалі. Як сказав гравець команди Сергій Куріпко, «його вплив на формування українського пейнтболу багато хто зможе оцінити лише згодом». Він – Капітан з великої літери, справжній лідер і справжній Халк!
А назва команди «Халк» відображає загальний дух колективу. Халк – величезне нестримне створіння, яке проривається до своєї мети, долаючи всі перешкоди. Агресивний і войовничий на вид Халк, як у казці, лише зовні страхітливо виглядає, але при цьому дуже доброзичливий. Як кажуть, назва відображає суть. Вже у перший рік існування команди ніхто в Україні не зміг зупинити «Халк» на полі, так само, як і створити таку ж сильну підтримку поза ним.
За свою коротку історію команда «Халк» стала не тільки флагманом українського пейнтболу, а й встановила нові стандарти в такому молодому виді спорту в Україні, розфарбувавши його в яскраві кольори. Про становлення майбутніх чемпіонів, сьогодення і перспективи, про пейнтбол і пристрасну любов до нього і розповів Ярослав Янушевич в інтерв’ю журналу «Спортком».
— Ярославе Володимировичу, перш за все, розкажіть історію створення команди «Халк». Як вдалося так швидко вийти на провідні позиції не тільки в Україні, а й на міжнародній арені?
— Команда «Халк» з самого початку – це команда моїх шкільних друзів. Я і хлопці, з якими дружу з дитинства, захопилися так званим корпоративним пейнтболом. Ми часто приїжджали на прокатні майданчики міста на вихідних, щоб удосталь насолодитися азартною і захоплюючою розвагою. З часом нам стало цього замало, тому що була відсутня спортивна складова і не було перспектив розвитку в цьому хобі. Ми знали про існування спортивного, змагального пейнтболу і вирішили спробувати. Спробували так, що й дотепер не можемо зупинитися… (усміхається).
— У вас найкраща в Україні тренувальна база. У чому її особливості? І як взагалі проходить тренувальний процес?
— Коли я створював спортивну команду, то відразу ставив перед собою завдання досягти високих цілей. Погано робити я не хочу і не вмію, а якщо робиш добре і маєш правильний підхід, то можеш розраховувати на швидкий результат. Так і вийшло в нашому випадку. З нуля була створена унікальна тренувальна база, перша в Україні такого рівня. На ній є все необхідне для тренування спортсмена. Її унікальність у всесезонності. Тренування тривають цілий рік, незалежно від погодних умов. Відразу ж після її відкриття ми запросили тренера – Олексндра Приступова. Довго вибирати не довелося, тому що в Україні з цією вакансією справи дуже погані. Кваліфікованих фахівців практично немає. Відверто кажучи, і пейнтбол в країні, на момент формування команди, не виблискував. Жодна з вітчизняних команд не була представлена на міжнародній арені, максимум у «дихаючій на ладан» Східно-Європейській пейнтбольній лізі; а зарубіжні команди майже не грали в Україні через відсутність конкуренції. Благо, що наш новоспечений тренер, розуміючи стан речей у вітчизняному пейнтболі, черпав знання з найкращих зарубіжних пейнтбольних шкіл, що в комбінації з тренувальною ареною дало безумовну перевагу нашій команді. Було запроваджено інноваційний для України тренувальний підхід, що негайно дало свої результати. У перший рік існування команди ми стали чемпіонами та володарями Кубка України!
— Що таке Молодіжна Академія пейнтболу? Скільки її випускників вже грає в пейнтбол і скількох пейнтболістів можна чекати у перспективі?
— Будучи максималістом у житті, я ставлю найвищі цілі і шукаю механізми їх реалізації. Я розумів, що потрібно думати про майбутнє не тільки команди, а й українського пейнтболу, а це неможливо без розвитку молоді. Тому і прийняв рішення про заснування Молодіжної Академії «Халк». Основна мета проекту – підготовка спортсменів професійного рівня для участі в найпрестижніших європейських та світових змаганнях. Її двері відкриті для талановитих хлопців різного віку. Вже після першого року існування академії двоє її студентів стали чемпіонами України, ще два – бронзовими призерами! Двоє хлопців разом з основним складом грають в напівпрофесійному європейському дивізіоні (Semiprofessional Paintball League).
— Чи є вже власні напрацювання – можливо, команда розробила унікальну стратегію, тактику?
— Звісно, я міг піти більш легким шляхом, запрошуючи легіонерів. Але тоді ми б потрапили в постійну залежність від зовнішніх факторів і продовжували б гальмувати розвиток цього спорту в країні без спроб становлення своєї, вітчизняної школи. І, звичайно ж, наявність своєї школи – єдиний спосіб реалізації ідеї побудови своєї концепції командної гри. Тобто надбання особливого малюнка гри, свого почерку, за яким глядачі, дивлячись на команду з трибун, без особливих зусиль скажуть, що це грає «Халк»! Як, наприклад, у футболі: якщо грає «Барселона», її ігровий стиль не переплутати ні з ким, хоча багато хто намагається його копіювати.
— Які глобальні цілі ставить перед собою команда «Халк» і чи є конкретний план їх досягнення?
— Щодо цілей, скажу, що глобальне завдання в команди одне – піднятися на самісіньку вершину європейського та світового пейнтболу!
— На змаганнях національних збірних наша команда традиційно складена з гравців «Халка». Чи залучаються до збірної представники інших клубів? Чи проводяться збори національної команди перед великими турнірами?
— З досвіду скажу, що залучення гравців інших команд у збірну в пейнтболі на сьогодні – не найкраща ідея. Потрібно проводити збори, грати спаринги, щоб спортсмени зігралися між собою, залучати тренера тощо. А це все потребує фінансування. Оскільки воно відсутнє, ефективніше використовувати тих виконавців, які є в команді, які разом грають і тренуються.
— Взагалі – наскільки різниться рівень команд в чемпіонаті України та на міжнародних турнірах? Чи правда, що ваша команда хотіла відмовитися від участі у внутрішніх змаганнях через відсутність конкуренції?
— Кращі команди України після «Халка» – «Київ Експрес», «ZZ Топ», «Ведмеді». На міжнародній арені перші брали участь у чемпіонаті Європи «Міленіум», посіли 15-те місце в рейтингу за підсумками сезону в другому дивізіоні. Другі їздили на Кубок світу в Орландо і, на жаль, не вийшли з відборів в четвертому дивізіоні. Ми – єдина команда в Україні, яка грає в Європі на рівні семі-про, і для нас, звичайно ж, дуже важливе конкурентне середовище. Минулого року ми вирішили цю проблему за рахунок участі в російських турнірах, але продовжуємо грати в Україні, підтримуючи команди першого дивізіону. До честі наших команд треба зазначити, що хоч чемпіонат України у 2012-му ми й виграли досить легко, віддавши усього 3 гейми з 31-го зіграного, але в Кубку України до останнього зберігалася інтрига у першій п’ятірці команд, і в підсумку перемогли «Ведмеді». Сподіваюся, в цьому частково є і наша заслуга, адже в перегонах за лідером команди починають серйозніше ставитися до тренувального процесу! Так, приємно порадувала дніпропетровська команда «Дніпро Юнайтед», яка, попри те, що була новачком першого дивізіону, посіла одну з топових позицій.
— Як можна потрапити у вашу команду, у вашу академію?
— В команду і академію можна потрапити через наш сайт – hulk-paintball.com: у розділі «Контакти» вказано телефони представника команди, отже – телефонуйте!
Особливу увагу приділяємо юнакам від 16-ти і старше, але якщо до нас звертаються хлопці молодшого віку, але з хорошими даними і палаючими очима, повз них не проходимо.
— Хто приходить займатися пейнтболом? Це, скажімо, військові, люди зі спеціальною стрілецькою підготовкою або просто енергійні особистості?
— Пейнтболом займаються всі, хто спробував пограти і загорівся цим видом спорту.
— Що на даний момент дав Вам цей вид спорту? Які якості він розвиває в людині?
— Пейнтбол – унікальний вид спорту, комбінація таких якостей як швидкість, спритність, реакція, точність стрільби, координація, швидкість прийняття рішень і величезне самовладання, адже в бік кожної команди щомиті вилітає до 50-ти куль, і розгубитися в такій ситуації – природна реакція! Для мене особисто пейнтбол – більше, ніж спорт. Ним «хворію» не тільки я, але й моя дружина, друзі. З пейнтболом проводимо вихідні та відпустку!
— З якого і до якого віку можна грати на належному рівні?
— Не думаю, що є якісь вікові межі. Знаю, 16-17-річні хлопці грають у PRO, так само, як і 40-річні.
— Чи потрібні пейнтболісту спеціальні дієти?
— Усе відносно – якщо людина грає в задоволення, без величезних зусиль, то і дієта не потрібна. Якщо ж ви орієнтовані на максимальний результат, відпрацьовуєте на повну на тренуваннях, потрібна повноцінна збалансована дієта. В межах розігрівочного і силового блоків наші хлопці піднімають десятки тон ваги, що вимагає «якісної» енергії.
— Наскільки реальні олімпійські перспективи пейнтболу?
— У цьому світі немає нічого нереального. Тільки-но процес популяризації цього виду спорту досягне свого апогею, я впевнений, що про це заговорять у широких колах!
— Чи перспективний пейнтбол в Україні? Адже, наскільки я розумію, це недешевий вид спорту… Чи можна його зробити масовим?
— Так, насправді – він недешевий, і не тільки в Україні. Основний фактор, що впливає на його вартість, – це кулі, наповнені фарбою. Це витратний матеріал, кошти, котрі не повертаються. Але з популяризацією пейнтболу їх вартість буде знижуватися.
— Чи можете Ви порахувати, скільки куль вистріляли за кар’єру?
— В середньому, за один рік на турнірах і тренуваннях гравець нашої команди вистрілює від 600 000 до 1 000 000 куль!
— Ви – головний натхненник команди-чемпіона. А хто надихає Вас?
— Мене надихає моя дружина Оксана. Вона з командою на всіх турнірах, ділить зі мною радість перемог і гіркоту поразок. Я не хочу її засмучувати, тому перемог більше (сміється).
— Які найбільш пам’ятні змагання або окремі моменти у Вашій спортивній кар’єрі?
— Ніколи не забуду першу поїздку в Орландо (США) на Кубок cвіту. Україна більше 10-ти років не була представлена на цьому святі пейнтболу. Ніхто нас не сприймав всерйоз, а ми грали у фіналі, і зовсім трішечки нам не вистачило для перемоги, програли 3:4.
— Дуже цікавий момент взаємостосунків гравців і суддів на майданчику: часто виникають конфліктні ситуації? Як вони вирішуються?
— Пейнтбол є одним з найдинамічніших видів спорту, події розвиваються так швидко, що часом і судді не встигають. Конфлікти є, але швидко вирішуються. Гравці на емоціях, можуть сказати щось зопалу, але поза полем потиснуть один одному руки. Що стосується суддів, то я давно вже помітив: чим більш професійною є команда, тим менше суперечок з суддями і нарікань на їхню роботу.
— На завершення – побажайте що-небудь читачам журналу «Спортком»…
— Бажаю кожному читачеві «Спорткому» знайти таке ж захоплення в житті, як я для себе знайшов пейнтбол!
{social}
{iarelatednews articleid=»1224,335,229″}