Говорять, що тільки ліниві не катаються на роликах. Один раз станеш на ковзани – і все, розумієш, що це надовго, просто класний варіант провести свій вільний час. Втім, ролики сьогодні – це не лише активний відпочинок і розвага, але й професійний спорт. Про роликовий спорт в Україні читачам нашого сайту розповідає голова Української федерації роликового спорту, володар Кубку світу Олександр Симоненко. Донині він 4-5 разів на тиждень, а то й частіше, намотує кілометри київськими вулицями. На міжнародних змаганнях виступає поруч з 18-річними юнаками, хоча цього року йому виповнилося 44. Олександр Симоненко запевняє, що ніколи не залишить цей вид спорту, натомість докладе максимум зусиль для його популяризації в Україні.
— Пане Олександре, коли почали активно розвивати роликовий спорт в Україні?
— З 2006 року, хоча роликовий спорт, звісно, існував дуже давно. Один з наших спортсменів-ветеранів святкує ювілей – 50 років у цьому спорті. Перші змагання, в яких він брав участь, відбулися у 1962 році. Активно ж, повторюся, ми почали розвивати його з 2006 року.
— А скільки років Ви у цьому спорті?
— Вже й не підрахую, хоча в минулому я займався швидкісним бігом на ковзанах. А так як сьогодні наші зими не дають нам можливості займатися, адже лід не стоїть всю зиму, то виникла ідея активно зайнятися роликами. Тим більше, на той час уже більше 100 країн світу культивували цей вид спорту. Це і США, і Венесуела, і Бразилія, Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Китай, Італія, Франція, Бельгія та багато інших.
— Інтерконтинентальний спорт, а до Олімпійської родини не входить… Чому так?
— Багаторазово міжнародна федерація подавала заявку на включення роликового спорту до переліку олімпійських дисциплін, але, напевно, іще не прийшов час. Востаннє, коли було голосування, то ролики лідирували з відривом від найближчого конкурента на 12,5 %. Але перевагу все-одно віддали гольфу… Прикро, адже про популярність спорту можна говорити дуже довго, за офіційними даними більше 500 мільйонів займаються роликовим спортом. А уявляєте, скільки неофіційно, на рівні аматорів захоплюється?
— Які міжнародні змагання проводяться?
— Якщо говорити про масштабні міжнародні змагання з роликових ковзанів, такі як ролер-марафони в Берліні, то вони збирають приблизно 10 тисяч учасників. І це при тому, що вони обмежують кількість. Ми шість разів поспіль беремо участь у цих змаганнях. Можу сказати, що це велике свято для Німеччини, адже приїжджає велика кількість вболівальників з усіх країн світу. Цього вересня традиційний берлінський марафон пройде вже у 39 раз. У світі дуже багато міжнародних змагань. Взагалі, це дуже видовищний та динамічний вид спорту. Всі дисципліни роликового спорту дуже популярні, навіть в Україні вони збирають колосальну кількість учасників та вболівальників.
Ми не так давно займаємося, але маємо великі досягнення, адже виступаємо на чемпіонатах та Кубках світу, Європи. Наші спортсмени досягли певних висот. На етапах Кубку світу ми входимо до десятки найкращих.
Враховуючи, що це професійний вид спорту, а ми займаємося як аматори (адже все за власні кошти, нам ніхто не допомагає), то ми показуємо насправді хороші результати. Нещодавно повернулися з Кубку Європи в Чехії, де наші дівчата посіли 2-3 місце, а в естафетній гонці виграли. З нами починають рахуватися. Дуже радує і те, що Міжнародна федерація пропонує в Україні проводити етапи міжнародних змагань.
— Як роликовий спорт розвивається в Україні? На що робиться акцент?
— У нас ведеться розвиток таких напрямків: спідскейтинг – швидкісних біг, який є одним із найпопулярніших та найстаріших видів роликового спорту; слалом – катання між фішками із виконанням складних художніх елементів; інлайн хокей – хокей на роликах; фріскейтинг – різні види стрибків, трюків, ігрові дисципліни; артистик – фігурне катання на роликових ковзанах.
— Хто тренує спортсменів у цих дисциплінах?
Мені вдалося залучити заслуженого тренера України Какшарова Миколу Михайловича. Це людина, яка виховала вже не одного спортсмена міжнародного класу, рекордсменів світу. На жаль, він залишився «поза справами» в нашій країні. Без зарплати, без роботи… І завдяки нам і нашій федерації він повернувся до роботи, активно займається тренерською діяльністю. У радянський час він закінчив вищу школу тренерів з відзнакою.
— Щорічно у Києві проходить ролер-марафон, який організовує ваша федерація…
— Так, традиційно у День столиці, ми проводимо київський ролер-марафон. На шостий раз ми зібрали велику аудиторію вболівальників та учасників з різноманітних країн. Це поляки, чехи, американці. Минулого року ми запросили провідних спортсменів з Німеччини на українські змагання, вони зробили гарну рекламу нашій країні.
— Роликовий спорт стає усе більш популярним. Чим обумовлюється мода на нього?
— Ролики не мають жодних вікових обмежень. Це один з найдемократичніших та найдоступніших видів спорту в Україні, котрий дозволяє вести активний спосіб життя з невеликими затратами. Я завжди наводжу приклад: сім’я може дозволити собі купити велосипед, але три велосипеди купити складніше, аніж три пари роликів. Навіть зберігання і догляд не викликають особливих проблем і труднощів… До речі, часто буває так, що починають діти, а підключаються батьки.
Крім того, в роликовому спорті немає обмежень за віком, статтю чи соціальним статусом. Займаються школярі, студенти, люди найрізноманітніших професій. Не можу не згадати лікаря-реаніматолога Анатолія Булгакова з Харкова. Також підкреслю, що імениті спортсмени з різних видів, олімпійських і неолімпійських, не проти покататися, щоб підтягнути форму та відпочити.
— Ролики – травматичний вид спорту?
— Швидкості високі, але якщо спортсмен екіпірований – шолом, налокітники, наколінники та рукавички, – то травм можна уникнути. У нас це екіпірування є обов’язковим, а на міжнародних змаганнях – лише шлем і рукавички. Якщо говорити про травми серйозного ґатунку, то вони дуже рідкісні. З найменшими ролерами ми відпрацьовуємо техніку падіння, хоча ці уроки не минають нікого з наших спортсменів.
— Чи розвивається ваш спорт у регіонах?
— Ще й як! Найактивніше в Києві, але хвиля розвитку сягає від Харкова до АР Крим і тягнеться аж до Західної України. Хочу відзначити Чернівці, Донецьк, Дніпропетровськ, тобто як маленькі міста, так і великі. Вже майже у двох десятках регіонів зареєстровані осередки федерації. Наш спорт набирає обертів.
— Які найближчі плани?
— Ми плануємо у цьому році взяти участь в чемпіонаті світу, де буде відбуватися відбір на Всесвітні ігри. Ролики будуть представлені на цих іграх в Колумбії. Сподіваємося, що наші спортсмени зможуть отримати ліцензію. Усього 30 ліцензій на весь світ. Конкуренція дуже висока.
Головна ж наша ціль – культивація спорту в масах. Ми переймаємо європейський досвід, започатковуємо нічні катання та інші різноманітні заходи для популяризації, від майстер-класів у школах до тренінгів у парках. З осені ми будемо впроваджувати хокей на роликах. Переконані, що ця дисципліна роликового спорту завоює любов ролерів.
інтерв’юер – Роксана Касумова
{social}