Віце-президент Української федерації сквошу та директор «Петрохолдинг Сквош-Клубу» Анастасія Нетребчук – не просто функціонер. Вона сама займається сквошем, бере участь в турнірах і своїм ентузіазмом заражає оточуючих. Про розвиток сквошу в Україні – спеціально для сайту Спортивного комітету України.
— Анастасіє, розкажіть про сквош: як виник цей вид спорту і коли прийшов в Україну?
— Скош – це старовинна гра. В Україні він з’явився приблизно 12 років тому. Напевно, стільки ж існує федерація. Аматорів та професіоналів сьогодні вже доволі багато.
Є дві версії сквошу континентального походження, перша від англійців, інша від єгиптян. Але більшість схиляється до першої версії. Також подейкують, що він зародився у середовищі в’язнів. Адже цей вид спорту потребує кімнати з невеликими розмірами з чотирма стінами, де два суперники грають один проти одного.
— Більшість українських сквошистів, в тому числі і гравці «Петрохолдинг Сквош-Клубу», перед приходом у сквош займалися іншими видами спорту. Яке ваше спортивне минуле?
— Тільки так звана загальна фізкультура. У дитинстві я займалася танцями і тенісом. В юнацтві захоплювалася пробіжками, а сьогодні намагаюся використовувати усі можливості спортклубів
— А як потрапили у сквош?
— Мені було 19 років, я займалася у спортивному клубі на біговій доріжці. До мене підійшов інструктор і запропонував, мовляв, навіщо витрачати цілу годину, якщо можна отримати таке ж навантаження за півгодини, займаючись сквошем? Я спробувала, і переконалася, що за інтенсивністю сквош не можна порівняти практично ні з чим. З тих пір сквош став моїм хобі.
— Часто різні види спорту схожі один на одний. З чим можна порівняти сквош?
— Спорт схожий на теніс, адже два суперники б’ють один м’яч. Відрізняється лише розмірами м’яча та ракеток. Єдине, що можу сказати, сквош набагато динамічніший, навіть враховуючи енергозатрати. У теніс можна грати годинами, а у сквош – до двох годин… Напевне, довше ніхто не грав. Але що стосується стилю гри, то вони нагадують один одного.
Також можна провести паралель з шахами та більярдом. Шахи – тому що треба будувати комбінацію та правильну стратегію: куди ти маєш вдарити м’яч, щоб забити очко. До більярду прирівнюю теж не просто, адже тут треба мати чітку схему ударів. Наприклад, удар від борту можна використовувати і у сквоші.
— Багато розмов ведеться про незручність цього спорту. Що мається на увазі?
— Негативна сторона українського сквошу в тому, що він розвивається в системі спортивних клубів: тобто не будучи членом, ви не можете потрапити на корти. Але сьогодні розглядаються й інші варіанти. Наприклад, наш клуб працює на зовнішніх клієнтів. Може прийти будь-хто, забронювати корт, взяти друга і насолодитися спортом.
— Ви є Віце-президентом федерації сквошу. Як іде робота з розвитку цього виду спорту?
— Повернемося трохи назад. 10 років тому це була активна робота першого президента і його помічників. Я йшла паралельно з цією федерацією, активно брала участь як волонтер, обіймала посаду секретаря, але потім механізм зупинився, фінансування і все інше обірвалося.
Федерація пробула в такому стані коми близько 5-6, а може й 7 років. Але зараз власник нашого першого професійного клубу вирішив залучити і федерацію. Тому ми займаємося реконструкцією, думаю, буде змінюватися склад правління.
Я особисто виплачую внески в європейську та світову організацію, членами яких ми є. Світова нас прийняла лише минулого року. Наші члени збірної їздять на світові змагання. Торік ми дебютували на чемпіонаті світу, де посіли не останнє місце (28-ме); звісно, «світ – змагання дуже високого рівня.
— Які країни найсильніші?
— Найсильнішими є Англія та Єгипет, потім йдуть Франція, Голландія. Але в нас є успіхи, хлопці приїхали з чемпіонату Європи, де посіли перше місце у третьому дивізіоні, і наступного року ми будемо грати у вищому дивізіоні, як вища ліга. Потрохи розвиваємося, у тому числі, що найприємніше, і у плані дитячого спорту.
— В Україні є професійна команда, збірна?
— Звісно, є професійна команда з найкращих гравців. Це: Сорочнський Руслан, Рибальченко Костянтин, Подгорний Денис і Федорук Валерій. Ми вклали у них велику кількість матеріальних ресурсів. Вони реальні професіонали, їздять в Англію на навчання. Також робимо все можливе, щоб приїжджали до нас, проводимо майстер-класи. В січні ми провели сертифікацію тренерів першого рівня Європейської федерації. Зараз відправляємо одного з головних тренерів, щоб він міг навчатися, щоб надалі він уже сам міг видавати сертифікати європейського зразка.
Для тренерів проводимо семінари. Для суддів ми привеземо знавця з Росії. На жаль, наші тренери погано володіють англійським, тому ми не можемо запрошувати зірок з Європи. Але ми працюємо і над цим питанням. Будемо примусово їх навчати англійської мови, бо без неї ніяк.
Є великі нарікання на суддівство, ми працюємо і робимо все, але не виходить все й одразу. Тому розуміємо, що все добре у тих, хто нічого не робить. Ми ж працюємо у всіх напрямках, навіть є в планах відправити кількох суддів на курси в Європу.
— Як розвивається сквош у регіонах?
— Сквош-клуби є в Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові. Але такі міста мають по 2-3 корти, а це дуже мало.
— Насамкінець: у чому привабливість сквошу?
— Справа в тому, що сквош відповідає нашому часу, швидкості нинішнього життя. Наприклад, він досить компактний. Як у плані часу, так і в плані параметрів – для повноцінного навантаження достатньо усього 45 хвилин. А розміри самого корту – 10 на 6 з половиною метрів. При всьому цьому грати у сквош можна хоч 24 години на добу, не залежно від погодних умов.
Загалом, у сквоші є все – динаміка, спілкування, прояв людських якостей. Це насправді цікавий вид спорту, який не вимагає якихось божевільних вкладень. Єдиною перешкодою є те, що в даний момент сквош не є широко доступним. В основному, сквош-корти знаходяться у фітнес-клубах, і людині, яка бажає зайнятися нашим видом спорту, доводиться за чималі гроші купувати клубну карту. Виходить, що спорт перетворили на якусь елітну іграшку. Хоча, по суті, сквош аж ніяк не настільки витратний, якщо взяти, приміром, амуніцію: ракетка, м’яч, форма. Це не гольф, не кінний вид спорту. При цьому енергетика, гарний настрій і фізична форма гарантовані однозначно.
Зараз багато хто прагне вести здоровий спосіб життя, а сквош – це один з найкращих способів тримати себе в тонусі і хорошій формі. В ідеалі, за наявності в бізнес-центрі сквош-корту, ділова людина, зігравши півгодини зі спаринг партнером, має можливість підтримати спортивну форму і переключився на час від свого бізнесу на не менш інтелектуальне заняття. Ось тому ми і займаємося популяризацією сквошу в Україні. Сквош – це мобільний в усіх аспектах вид спорту для людей бізнесу, які цінують свій час.
спілкувалася Роксана Касумова
{social}
{iarelatednews articleid=»1148″}