У Колумбійському місті Калі пройшов чемпіонат світу з джиу-джитсу. Саме тут у 2013-му році пройдуть чергові Всесвітні ігри (своєрідна Олімпіада неолімпійських видів спорту), до програми яких входить, зокрема і джиу-джитсу. Тож для організаторів цей чемпіонат був відмінною нагодою потренуватися у «бойових» умовах, для спортсменів – познайомитися з тутешніми реаліями, випробувати на собі кліматичний і часовий пояс.Збірну України на змаганнях представляли четверо спортсменів. Єдину медаль до нашої скарбнички поклав Андрій Ольха, котрий став бронзовим призером у ваговій категорії до 69- кілограмів.
Андрій виграв стартовий поєдинок проти іранця Мосана Гаффара, але у другому колі поступився німцю Александру Райхарту (котрий у підсумку виборов срібло). У сутичці ж за бронзу Ольха, що називається, без питань (14:0) подолав мексиканця Адольфо Трехо.
Костянтин Коваль у вазі до 77 кг став п’ятим Йому не пощастило із жеребом, адже вже у першому раунді він протистояв лідеру категорії росіянину Павлу Руднєву. Наш боєць поступився, а Руднєв після того дійшов до золотої медалі. Коваль потім виграв три поспіль двобої у «нижній сітці», але поєдинок за бронзу програв Самі Луссіфу з Бельгії.
Лідер збірної Іван Настенко виступав у новій для себе ваговій категорії. Іван бува третім призером І Всесвітніх ігор з єдиноборств у вазі до 77 кг, нині ж перейшов у вагу до 85 кг… І тут одразу зустрівся зі своїм давнім суперником поляком Томашем Краєвським. Ці спортсмени мають чималу історію протистоянь, які завершувались то на користь одного, то на користь іншого. Цього разу сильнішим був Томаш. Іван продовжив боротися за медалі у «втішних поєдинках», виграв два поспіль, але бронзу таки не здобув, поступившись ще одному польському майстру джиу-джитсу Рафалу Ріссу (Краєвський у підсумку став другим, програвши фінал іранцю Масуду Джалілванду).
Єдина дівчина у команді – сестра Івана Анастасія Настенко – виступала у категорії до 55 кг і теж посіла 5-те місце.
Термін «Джиу-джисту» (інша вимова – «Дзю-дзюцу» або «Джиу-джитцу») з’явився в Японії у XVI столітті як загальна назва усіх видів рукопашного бою без зброї, а також із так званою «підручною» зброєю.
«Джиу» у перекладі – легко, поступливо, ніжно; «джитсу» – мистецтво, спосіб. Джиу-джитсу відносять до найбільш стародавніх видів японської боротьби. Основний принцип джиу-джитсу – «не йти на пряме протистояння, щоб перемогти», не пручатися, а поступатися натиску противника, лише направляючи його дії у потрібну сторону до тих пір, поки той не опиниться у пастці, і тоді звернути силу і дії ворога проти нього самого.
Джиу-джитсу зарекомендувало себе як один з найбільш ефективних видів єдиноборств. Включає у себе ударно-кидкову техніку, больові і задушливі прийоми, роботу зі зброєю. В джиу-джитсу не покладаються на грубу силу, натомість – на уміння і спритність. Це використання мінімальних зусиль для досягнення максимального ефекту. Застосування цього принципу дозволяє будь-кому, незалежно від фізичних даних, взяти під контроль власну енергію, щоб розкрити її великий потенціал.
Це єдиноборство лягло в основу таких універсальних систем як дзюдо і айкідо.
{social}
{iarelatednews articleid=»425,264″}