Один з найкращих у світі майстрів джиу-джитсу українець Іван Настенко став срібним медалістом ІІ Всесвітніх ігор з єдиноборств. Сам спортсмен, який провів блискучий сезон, вигравши і чемпіонат Європи, і Всесвітні ігри з неолімпійських видів спорту, їхав до Санкт-Петербурга за золотом, але цього разу Фортуна була не на його боці.
Втім, Івана сміливо можна привітати із черговим яскравим виступом. На шляху до фіналу він здобув дві надзвичайно ефектні перемоги.
На перший бій Ваня виходив, як справжній чемпіон – з просто-таки олімпійським спокоєм. На татамі проявив себе не гірше: почав з класних ударних комбінацій руки-ноги, заробляючи очки. Суперник з Алжиру Алі Смаїл, відчуваючи, що поступається у стійці, спробував перейти у партер. Але і там Настенко показав, що сильніший – дуже ефектно перевернув алжирця через голову і дотиснув – чистий іппон і вихід до півфіналу.
Там на нього чекав старий знайомий із Голландії Воут Врінгер. Суперник зумів першим набрати бали, але потім включилася українська машина джиу-джитсу. Настенко класно ловив суперника на контр-атаках, але і сам не забував нагнітати багато ударними комбінаціями. Одного разу трохи перестарався: вдарив ногою в обличчя сильніше, ніж дозволяють правила лайт-контакту, і отримав два бали штрафу. Але українець не розгубився і продовжив робити свою справу, вигравши з великою різницею у рахунку.
У фіналі – зустріч з росіянином Олексієм Івановим, якого Настенко здолав у півфіналі ІХ Всесвітніх ігор у Калі (Колумбія) влітку цього року. Але у цей момент кращим виявився Іванов – явної переваги не було, але удари Олексія були все ж трішечки точнішими.
«Ну, можна сказати, планку трошки підняв, – тримав емоції розчарування у собі наш чемпіон Іван Настенко. – На І Всесвітніх іграх з єдиноборств у Пекіні був третім, цього разу узяв срібло. Можна було, звісно, повоювати за золото, в Олексія я вже не раз вигравав, але цього разу він мене трішки переграв, виявився сильнішим. На Всесвітніх іграх у Колумбії мені посміхнулася удача, зараз – йому. Це спорт, одним словом. Взагалі ми з Олексієм поза татамі підтримуємо дружні стосунки, але там, у бою, це все відходить на другий план – є лише бажання перемогти, спортивна злість. Взагалі ж спорт повинен об’єднувати людей, а не сварити».
{social}
{iarelatednews articleid=»1771″}