Доброго здоров’я, допитлива і спостережлива спортивна спільното. Ми продовжуємо наші невеличкі екскурси в світ різноманітних видів спорту та спортивних активностей. І сьогодні в центрі нашої уваги і на, всякого роду, ваших моніторах пречудовий, екстремальний і дуже веселий вид спорту родом із сонячної Каліфорнії, під назвою слеклайн (слек – то по аглицьки ненатягнутий, «провисаючий», а лайн – то лінія), часом, вчені називають його ще стропоходженням або хода по вільному канату.
Так чим же ж хода по вільному канату відрізняється від подібного заняття, тільки по канату «невільному»? Таке, варто сказати, влучне запитання часто доводиться чути видоспортуроз’яснювальника
Від звичайного канатного чимчикування слеклайн відрізняється тим, що канат (а частіше міцна нейлонова стрічка шириною від 3 до 6 см) тут закріплено вільно, і він сильно шатається не тільки вверх-вниз, а ще й вліво-вправо, і еквілібрист повинен власними ногами підводити канат під центр тяжіння свого організму.
В слеклайн є цілих три підрозділи – триклайн (він же лоулайн), вотерлайн та хайлайн всі вони дуже цікаві і все таке, однак на нашу скромну думку найбільш видовищним все-таки є триклайн, коли хлопці та дівчата витворяють різні, надзвичайно важкі технічні трюки, а виглядає це весело і невимушено, одним словом – очей не одірвеш! Гляньте відео – я не обманюю.
І наостанок розкажу про піонерів слеклайну. Ними були два простих американських хлопці, які сильно-сильно занудьгували в долині Йосеміті, і почали ходити цепами, якими перед тим невтомні ютівські робітники загородили місцеву парковку. А інші еквілібристи, що саме тими вечірніми годинами ходили у пошуках пригод і ніяк не могли надихатися свіжим повітрям, все це побачили і придумали що можна ж натягнути стрічечку і ходити по ній, не використовуючи таким чином інфраструктуру народного господарства. І так пішло-поїхало і поширилося по усенькій нашій земній кулі!
ЗІ. «а ота чорна полосочка, то і є стропа.»