У рамках спортивно-музичного проекту Z-Games КаZантип 2011 пройшли відкриті змагання з скімбордингу – Oakley Skimboard Z-Jam.На чемпіонат приїхали спортсмени з Росії, України, Молдавії, Білорусії. Завдяки своїй видовищності, кваліфікація та фінал змагань зібрали величезну кількість глядачів. До того ж, у рейтингу найпопулярніших спортивних розваг у гостей фестивалю Z-Games переміг саме цей вид спорту. Секрет любові до катання по мокрому піску простий – це можуть усі! Потрібні лише: мілководдя, дошка, а ще відчуття рівноваги і здорового оптимізму.
Як відомо, основною відмінністю скімбординга від інших споріднених видів є те, що спортсмен, замість того щоб запливати у воду на дошці, робить розбіг суходолом, кидає дошку під ноги і, застрибнувши на неї, ковзає по воді. Краса цього спорту в тому, що ним можна займатися навіть за відсутності хвиль.
Скімбординг зародився у 20-ті роки XX століття в місті Лагуна-Біч (штат Каліфорнія, США) як розвага місцевих жителів. Популярність нового виду спорту стала зростати із 60-х років, а в 70-х він став захопленням чи не усіх каліфорнійських підлітків.
Наприкінці 70-х двоє видатних майстрів скімбординга Текс Хейнс (Tex Haines) і Пітер Пріетто (Peter Prietto) організували в Лагуна-Біч компанію з виробництва скімбордів, яку вони назвали «Victoria Skimboards», на честь пляжу, на якому обожнювали збиратися усі місцеві скімбордери . Ця компанія стала неофіційним центром скімбординга, і саме під її егідою в кінці 70-х, були проведені перші змагання.
Розквіт скімбординга припав на 80-ті, чому сприяли і барвисті фотографії у публікаціях відомих спортивних журналів (наприклад, на обкладинці Sports Illustrated). З початку 90-х інтерес до скімбординга на певний час спав. Однак, починаючи з 1995 року, знову стали виходити статті про нього, також з’явилися спеціалізовані медіа-джерела (наприклад, Skim Online, SKIM Magazine).
Сама дошка – скімборд – спочатку була шматком фанери, найчастіше лише злегка обробленим. Нині великий відсоток аматорських дощок також робиться з дерева або синтетичної піни, однак, скімборди для професіоналів виготовляються зі скловолокна або вуглецевого волокна, що робить їх легшими, більш маневреними і, разом з тим, значно дорожчими.
Дошки різняться за формою. Найчастіше вони овальні, але зустрічаються також і краплеподібні, і навіть круглі. Товщиною скімборди бувають зазвичай близько 2,5 см.
В Action Sports Park Z-Games для скімбординга було побудовано 2 басейни. Один з виходом у море, другий – на пляжі довжиною 45 метрів. На теренах СНД це перший майданчик для скімбординга такого масштабу.
Для усіх охочих об’їздити дошку і навчитися ковзати по водній гладі тут щодня проводилися майстер-класи. При цьому спершу всі новачки тренували відчуття рівноваги на баланс-борді. Як виявилося на практиці, завдання стати на деку, перекочуватися і утримувати рівновагу, намагаючись не торкнутися поверхні краями баланс-борда, не з простих. Головне – не дивитися під ноги, утримувати погляд на лінії горизонту, ні про що не думати і максимально розслабитися.
Саме після таких тренувань на відчуття рівноваги техніка ковзання на дошці давалася легко. Від охочих покататися у скімборд-басейні не було відбою!
Переможцями Oakley Skimboard Z-Jam стали:
категорія «Новачки» (чоловіки)
1 місце – Антон Бугайов
2 місце – Сергій Мендель
3 місце – Олександр Галабурда
категорія «Новачки» (жінки)
1 місце – Дарина Коваль
2 місце – Тетяна Кобзаренко
3 місце – Олеся Малюк
категорія «Профі»
1 місце – Олександр Андрієнко
2 місце – Сергій Жадько
3 місце – Андрій Сидоренко
{social}
{iarelatednews articleid=»730,714,709,704,700,695,686″}