Збірна України з футзалу, перегравши за підсумком двораундового протистояння команду Румунії, здобула право виступити у фінальному турнірі чемпіонату світу, котрий пройде в листопаді у Таїланді.
Переконлива «суха» перемога, здобута українцями на виїзді (4:0), стала блискучим «першим таймом» протистояння «синьо-жовтих» із румунами в суперечці за путівку на світову першість. Хоча матч-відповідь ніхто в стані господарів не вважав легкою прогулянкою. Наставник української збірної Геннадій Лисенчук одразу після жеребкування стикового раунду зізнався, що команда Румунії − один із тих колективів, яких він не хотів би отримати в суперники. Побоювання досвідченого фахівця, які, здавалося, виявилися безпідставними в Тиргу-Муреш, на жаль, підтвердилися в Харкові.
Хоча перша половина гри на майданчику прекрасного палацу спорту імені Георгія Кирпи приводів для тривоги не давала. Українці не дозволяли супернику зробити практично нічого, першого удару по воротах Євгена Іваняка «триколірні» завдали лише на шостій хвилині. Натомість у воротах гостей могли «розписатися» Денис Овсянников, Максим Павленко, Сергій Чепорнюк і Степан Струк. Румунам пощастило вийти «сухими» з цього виру, а перед самою перервою − ще й забити.
На той момент гості грали в атаці з п’ятим польовим гравцем. Така тактика приносила їм локальні успіхи раніше, але в першому матчі з українцями − не спрацювала. Та підопічні іспанського тренера Рівери вперто гнули свою лінію. Випустивши в ролі воротаря-ганяли Роберта Лупу, вони для початку відправили господарів відпочивати з голом «у роздягальню». Перший із своїх трьох м’ячів забив Думітру Стойка, котрий іще раз засмутив українців на перших секундах після поновлення гри.
Із полегшенням «синьо-жовті» зітхнули, коли Михайло Романов прямим ударом зі штрафного рахунок розмочив. Але румунів це аж ніяк не знітило. Вже в наступній атаці Стойка ледве не оформив хет-трик, але Іваняка «підстрахувала» поперечина. Лідер атак румунської збірної не тільки снайпер, але й вправний асистент, що він довів, простріливши вздовж воріт прямо на ногу Флоріну Ігнату.
Піймавши кураж, румуни продовжили «пресувати» оборону господарів, і на 28-й хвилині, використавши помилку Овсянникова, Стойка забив знову. Питання про фіналіста чемпіонату світу зависло в повітрі.
Навіть вилучення Ігната на 37-й хвилині ще не віщувало кінець драми. За дві хвилини в більшості українці завдали кілька небезпечних ударів по воротах Янку. Найближчим до успіху був Павленко, котрий дотепно перекидав голкіпера. Але − вище. На жаль для господарів, не досягла успіху жодна спроба вразити порожні румунські ворота. Удари зі своєї половини поля Овсянникова, Чепорнюка, Павленка щоразу вкладалися поруч із ціллю.
А потім розпочалася остання хвилина − найдовша для команди Лисенчука в усьому відбірному циклі. Коли до сирени залишалося кілька секунд, Резван ледве не «замкнув» дальню стійку. Пронесло.
Головний тренер українців Геннадій Лисенчук поділився з журналістами невеселим настроєм, що панував у роздягальні після гри. «Харків підтвердив реноме щасливого для нас міста, − сказав Геннадій Анатолійович. − Але це той випадок, коли загальна перемога не приносить радості. Хлопці сидять похнюплені, відчуття того, що вони виконали місію й пробилися у фінальну частину чемпіонату світу, не перекриває розчарування від сьогоднішньої поразки. На жаль, за гарячої підтримки харківського вболівальника, перед очима численних журналістів нам не вдалося показати всього, на що команда здатна. На це були як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Зокрема, керівництво Екстра-ліги не зважило на інтереси збірної, призначивши на третє квітня гру львівської «Енергії», після якого нам довелося відновлювати функціональний стан гравців. На відміну від поєдинку в Тиргу-Муреш нам не вдалося віднайти протиотруту від гри суперника з п’ятим польовим гравцем. У румунів сьогодні виходило майже все, нам же кожен пропущений гол додавав нервозності. Добре все, що добре закінчується. Цей матч став нам хорошим уроком, ми маємо зробити висновки, щоб не повторити помилок у Таїланді. Перемагати ми вміємо, що довели в першій зустрічі плей-офф. Із цими думками й готуватимемося до фінального турніру».
Юрій Корзаченко, ФФУ
{social}
{iarelatednews articleid=»1038,991″}