До Реєстру визнаних видів спорту в Україні внесено ще п’ять видів: Кунгфу, Карате WKF, Флорбол, Косіки карате та Карате WKC.
Безпосередню участь у роботі комісії з визнання нових видів спорту взяв участь Спортивний комітет України. В СКУ було створено робочу групу, яка вивчала виду спорту на відповідність необхідним для реєстрації критеріям (масовість, популярність, наявність чітких правил змагань, географічне поширення тощо), а в комісії Спортивний комітет представляв його віце-президент Олександр Мандрік.
Наказ за № 969 про визнання нових видів спорту в Україні та внесення їх до Реєстру визнаних видів спорту підписав заступник Голови Державної служби молоді та спорту України Вадим Сисюк.
Тепер в Україні нараховується 102 офіційно зареєстрованих не олімпійських види спорту (53 олімпійських та 47 видів спорту інвалідів). Повний перелік можна переглянути тут.
Флорбол – командний вид спорту. Грають пластиковим м’ячем, удари по якому завдають ключкою. Ціль гри: забити м’яч у ворота суперника. На полі в кожній команді присутні 5 польових гравців і один воротар. Контролювати м’яч дозволяється лише ключкою, яка є у всіх польових гравців. Ногою дозволяється зупиняти м’яч, але не завдавати ударів по воротах. Ця гра схожа на хокей з м’ячем, проте в правилах є суттєві відмінності. В ході гри дозволяється необмежена кількість замін, які можна проводити, не зупиняючи гру. Тривалість гри – 3 періоди по 20 хв.
Кунгфу – це китайський термін, який в сучасному значенні використовується за межами Китаю для позначення китайського бойового мистецтва і є його синонімом. У дослівному перекладі з китайської «кунг» дає значення «сила», «влада», а також «досягнення» і «результати» діяльності, роботи, «фу» – людина. Ієрогліфи об’єднуються для опису будь-якої придбаної майстерності, у тому числі і в мистецтві володіння своїм тілом, розумом і енергією з метою отримання переваги в рукопашному бою. Вважається, що термін «кунгфу» не застосовувався в Китаї у значенні «китайське бойове мистецтво» до XX століття.
Карате (з японської «порожня рука»/«голіруч») або карате-до – це бойове мистецтво, що розвинулося з рукопашних китайських бойових мистецтвта мистецтв островів Рюкю. Карате, якщо брати в загальному розумінні, – це мистецтво ударів. Удари завдаються як руками (кулаками, ребром долоні, відкритою рукою, ліктями), так і ногами (стопами, колінами). В різних стилях карате також вчать ударам в больові точки та життєво важливі ділянки, використанню захватів, викручуванню суглобів, замкам, утримуванням та кидкам.
У процесі розвитку в окремі стилі виділилося чимало напрямків карате. Кожен стиль має свої особливості, відтак – і правила змагань. Різні організації опікуються проведенням змагань за різними версіями. WKF – World Karate Federation; WKC – World Karate Confederation.
Косіки карате (у перекладі з японської – «жорстке», «традиційне» карате) – спортивний напрям стилю Сьоріндзі-рю Кенкокан Карате-до. Фактично, це система правил проведення змагань з використанням захисного екіпірування, яке нагадує обладунки самураїв. Поєдинки проводяться в повний контакт без обмежень (за винятком забороненої техніки) і з використанням усього арсеналу бойової техніки карате: удари руками, ногами, колінами, ліктями, серії ударів, підсічки, захоплення, комбінаційний напад, що включає ударну і кидкову техніку.
{social}